Закарпатський політолог: "Відставка Г.Москаля – це не нерви, а щось інше"

Заявлена, але не прийнята відставка губернатора Г.Москаля (уже далеко не перша) засвідчила, що далеко не все на Закарпатті так благополучно, як про це заявляли ще тиждень-другий тому.

Чесно кажучи, такої деградації край не переживав вже багато-багато десятиліть. Область опустилася десь на рівень кінця ХІХ ст., коли звідси тікали світ за очі. Зараз злидні у нашій «Африці посеред Європи” знов носять безпросвітний характер, тільки завдяки туристичним потокам вони тепер вже демонструються на цілу Україну. Щоправда, така ганьба триватиме недовго, бо більшість туристів, раз відвідавши цю землю, більше не мають намірів сюди повертатися.

Формально відставка спричинена незгодою губернатора з призначенням нового начальника митниці. Хоча схоже, що причини значно глибші. Наскільки можна зрозуміти, у липні минулого року Г.Москаля було призначено на Закарпаття, аби у жовтні місцеві вибори пройшли спокійно, усюди було обрано більш-менш пристойних депутатів, сформовано ради, які 2019 р. забезпечать належне проведення в області президентських виборів. Це завдання виконано.

Значно гірше з соціально-економічними реаліями. Серйозного виробництва на Закарпатті давно вже немає. Сільське господарство тримається на ентузіазмі фермерів, що спеціалізуються на ранній городині. Транспорт і зв'язок підтримуються завдяки не до кінця ще знищеній радянській спадщині. Освіта теж якимось дивом вижила всупереч усім знущальним псевдо реформам, хоча грядущої дебілізації навчальних програм може не перенести навіть вона. Культурі поталанило значно менше – вона уже в коматозному стані.

Єдине, що ще приносить сюди кошти – наші заробітчани і транскордонний бізнес. Відтак митниця стала головним наповнювачем обласного бюджету. Якісь потічки до бюджету не доходять завдяки контрабандним схемам. Повністю здолати контрабанду неможливо. Вона завжди існуватиме на якомусь фоновому рівні. Завдання влади – тримати її на цьому мінімальному рівні, не допускаючи сплесків. Те, що час від часу озвучуються якісь детективні сюжети на кордоні – свідчення якраз того, що все нормально, служби працюють як треба. Значно гірше, коли навколо транскордонних оборудок суцільна тиша.

Уряд ніби намагається взятися за митниці ще серйозніше. Про передачу їх в управління англійській фірмі вже ніби не йдеться. Жоден британець не погодиться добровільно переселитися у наше божевілля. То ж, швидше за все, уряд хоче просто максимально зменшити контроль над митницями регіональних еліт і замкнути все на себе. Після цього у губернаторів залишиться значно менше важелів впливу, ніж зараз.

Хоча керувати Закарпаттям і зараз – далеко не мед. Навіть значна частина біженців з Донбасу, побувавши тут, переселяється далі в якісь інші області. Край стрімко скочується до економічного колапсу. Одним зі свідчень цього є сплеск злочинів з корисливих мотивів. Про розпродаж нерухомості взагалі мовчимо – люди згортають усі справи тут і виїжджають. На початку свого губернаторства Г.Москаль оцінив інвестиційний клімат області як ніякий. Парадоксально, але відтоді він тільки погіршився.

Рівень довіри до влади з боку населення зараз теж нульовий. Навіть коли влада цілком слушно каже, що двічі по два це чотири, закарпатці вперто заперечують, що п’ять. А й зато! Це ми про ситуацію з нещодавнім перейменуванням вулиць.

Від негайного сплеску невдоволення Закарпаття рятує тільки традиційна інертність одних краян і перебування більш активних на заробітках. На цьому тлі якесь неузгоджене призначення митника виглядає сущою дрібницею. І навіть те, що Київ вже планує, аби ПТУ фінансувалися не з районних і міських бюджетів, а з обласних (знову підставили губернатора).

Ніякого розширення повноважень обласної влади (тим більше повернення спеціальної економічної зони) найближчим часом не буде. Як область виживатиме за цих умов – не знає ніхто, навіть губернатор. Тому його заява про відставку навряд чи є тільки піар-ходом.

Сергій Федака.