Об'єктивка, або що нам продають за наші податки .

За 40 тижнів вимушені констатувати, що приводів для особливої радості вони нам дарували мало, якщо взагалі такі приводи були. Цей тиждень, на жаль, не став винятком.

Результати місцевих виборів для деяких політичних сил стали лакмусовим папірцем, який засвідчив втрату електоральних позицій і, відповідно, амбіції на прийдешні парламентські вибори змусили до активних дій на ниві соціально болючих тем, позаяк підвищилася підтримка партій, які мають радикально-націоналістичне спрямування,інформує Лівий Берег.

За три дні була організована під стінами Кабінету Міністрів України громадська акція, яка об’єднала в собі ті теми, які інертно дрейфували осторонь уваги та активних дій політиків протягом передвиборчого періоду, а саме: проблема валютних позичальників, тарифів, чорнобильців. І ось наприкінці тижня населенню як умовне досягнення та перемогу «згодували» прийняте рішення Кабміну, за яким запроваджується механізм зміни застосування соціальної норми споживання газу. Так, встановлюється соціальна норма в розмірі 1200 кубометрів на увесь опалювальний сезон (6 місяців). Це означає, що людина може сама визначати, скільки газу вона використовуватиме в рамках соціальної норми щомісяця протягом опалювального сезону. Крім того, прийнято рішення, що в лютому 2016 року буде здійснено контроль реальних витрат населенням газу для опалення та оцінено необхідність збільшення соціальної норми у випадку холодної зими.

Що ж, пропонуємо коротко порахувати, що нам продали за зарплату, яку чиновники отримують зі сплачених нами податків.

Опалювальний сезон триває з 1 жовтня до 30 квітня, тобто сім повних місяців, протягом яких Ви мали можливість використовувати 200 куб. м за пільговою ціною. Отже, обсяг газу за пільговим тарифом, який можна було рівномірно використовувати протягом цього періоду, становив 1,4 тис. куб. м на споживача. Тепер споживач отримає 1,2 тис. куб. м на цей же період, тобто мінус 200 куб. м, плюс обіцянку переглянути в лютому цю норму, яка фактично теж повинна зігрівати.

Що ж змінилося? Справді, Вам як споживачам надано можливість самостійно розпоряджатися обсягом природного газу за пільговим тарифом. Тепер Ви можете його використати в один-два місяці, коли температура повітря буде дуже низькою чи, приміром, напередодні новорічних і різдвяних свят, коли й без того збільшуватимуться витрати родини. Скорочення фактичних витрат у ці місяці Ви зумовлює пропорційне збільшення витрат на природний газ в інші три-чотири місяці опалювального сезону, оскільки за газ доведеться платити по 7,2 грн за кубічний метр.

Проте й до цього українцям варто звикати, оскільки Україна, як ми вже неодноразово акцентували, взяла перед МВФ зобов’язання взагалі скасувати з 2016 року пільговий тариф у 3,6 грн/куб. м. Обсяг природного газу, який відпускається населенню за пільговими тарифом 3,6 грн за кубометр, ймовірно, доживає останній опалювальний сезон, тому умовна поступка від Уряду начебто під тиском громадськості в кабінетах на Грушевського, мабуть, супроводжується усмішками. І якщо навіть у лютому переглянуть обсяг споживання, на який нараховуватиметься пільговий тариф, це буде подарунок на прощання.

Крім того, КМУ також ухвалив рішення, згідно з яким за результатами першого кварталу наступного року залежно від ціни імпортованого газу та курсу національної валюти буде здійснено коригування ринкової ціни на природний газ.

По перше, в цьому випадку мова йде про ринкову ціну на газ, яку сплачують промислові споживачі, а не тариф для населення. Ринкова ціна визначається вже сьогодні за правилами попиту і пропозиції, а тариф встановлюється «незалежним» регулятором, який досі не має правової підстави для функціонування, а саме Закону, і який досі виконує свої функції на підставі положення, затвердженого Указом Президента України.

По-друге, коригування тарифу на основі факторів вартості імпорту та курсу гривні й без того передбачене програмою співпраці з МВФ. Що ж виходить? Нам повторно підсовують ту ж страву, тільки з іншою подачею. Внаслідок скасування державного регулювання цін на газ для всіх категорій споживачів, крім населення та ТКЕ для потреб населення, з 1 жовтня 2015 року НАК «Нафтогаз України» відкоригував ціни на газ для промислових споживачів залежно від умов оплати та обсягів постачання.

Вбачається, що НАК прагне збільшити свою роль на ринку промислових споживачів, відповідно, збільшити виручку компанії за рахунок продажу природного газу підприємствам. Для фінансового оздоровлення компанії це непогано – можливо, оздоровившись, припиниться долання дефіциту за рахунок бюджетного фінансування та населення, хоча апетит приходить під час їжі, тому навряд.

Разом з тим, посилання на імпортну вартість та курс наразі лунають неспроста. Так, цього тижня важливою новиною став прогноз середньорічної ціни російського газу для України в 2016 році на рівні 146,47 долара за тисячу кубометрів. Про це йдеться в розрахунках надходжень до федерального бюджету Росії.

Обсяг експорту газу в Україну, оподатковуваний митом, у 2016 році очікується на рівні 10 млрд кубометрів. Ставка експортного мита на газ становить 30 %. $ 150 за прогнозним на 2016 рік курсом в 24 грн/1 $ = 3600 грн за 1000 куб. м. За умови збереження чинних цільової надбавки, тарифів на постачання та транспортування, ПДВ отримаємо приблизний розрахунковий тариф у 5,4–5,5 грн за 1 куб. м.

Поряд з цим прогноз ціни імпортного природного газу ставить у незручне становище А. Яценюка, хоч останній вже давно в ньому перебуває.

Пригадаймо вересневе повідомлення прем’єр-міністра України: «Собівартість газу власного видобутку становить залежно від свердловин і підприємств від 70 до 100 доларів. Але в цю собівартість не входить найосновніше – інвестиції, які нам необхідні для того, щоб бурити нові свердловини».

Виходить, що імпортний газ на кордоні коштуватиме приблизно стільки ж, скільки й газ власного видобутку з врахуванням інвестицій? Нонсенс.

Чекаємо на нову казку в неділю в десятихвилинці.

І на завершення паливно-енергетичної теми – декілька слів про те, як відбувається утеплення населення.

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук повідомив, що в жовтні видано рекордну суму «теплих» кредитів — 227,8 млн грн, а станом на 26 жовтня 2015 року банки видали 49 113 таких позик на загальну суму 810,9 млн грн. Загальна кількість виданих ОСББ «теплих» кредитів із початку дії програми по Україні становить 94 на загальну суму 10,60 млн грн. За його словами, Дніпропетровські ОСББ стали найактивнішими учасниками державної програми, оформивши 9 «теплих» кредитів.

Про що це свідчить? У першу чергу про те, що теплими кредитами на утеплення стін, встановлення приладів обліку та заміну вікон скористалися приватні домогосподарства. Вкрай низька статистика по ОСББ свідчить про те, що цей інститут не виконує тієї ролі, яку він покликаний виконувати, оскільки кількість кредитів, що надаються на утеплення саме багатоквартирних будинків, є вкрай низькою, і, як би не було, саме такі будівлі є основними споживачами комунальних послуг, саме такі будинки потребують теплоізоляції. На стадії постачання теплової енергії та природного газу ці споживачі несуть найбільші втрати.

Реагуючи на низьку популярність кредитів серед ОСББ, цього тижня прес-служба Ощадбанку поширила повідомлення про те, що кредити для ОСББ строком на 1 рік надаватимуться під 23 % річних, а понад рік — під 24 % річних.

Середньо- чи довгостроковий кредит під 24 % річних? Нечувано «вигідна» пропозиція, стимул наприкінці жовтня починати утеплення будинку.

Тепер зупинімося на питаннях фінансової допомоги Україні та її інвестиційної привабливості

Про те, як наш Уряд та Верховна Рада України заграють із фортуною, не виконуючи контрольні маяки, визначені програмою співпраці з МВФ, ризикуючи існуванням України як такої, «Публічний аудит» зазначав у попередньому тижневому огляді.

Зазвичай, коли в силу банального невиконання Україною попередніх заходів, визначених програмою, поставало питання щодо отримання чергового траншу фіндопомоги МВФ, на виручку нашим урядовцям приходили США. Так було при наданні перших двох кредитних гарантій, в тому числі в першій половині цього року.

Так, Уряд України в травні цього року підписав угоду з Урядом США про отримання нашою країною кредитних гарантій на $ 1 млрд у рамках декларації про надання кредиту на $ 2 млрд, сума яких може бути збільшена ще на $ 1 млрд у разі успішного проведення реформ в Україні.

Цього тижня, в понеділок, міністр торгівлі США Пенні Пріцкер після зустрічі з Петром Порошенком повідомила, що США мають намір надати Україні третю мільярдну кредитну гарантію. Дещо пізніше цього ж дня вже на брифінгу вона розповіла, що Україна в найближчі місяці отримає кредитні гарантії США на $ 1 млрд у разі успішної реалізації програми Міжнародного валютного фонду і проведення антикорупційної реформи.

«Основними попередніми умовами виділення кредитних гарантій є виконання програми МВФ і боротьба з корупцією, антикорупційна реформа», – сказала вона.

Як повідомлялося, кредитні гарантії США на суму $ 1 млрд, які Україна може отримати через декілька місяців, будуть спрямовані на проведення реформ в економіці та поліпшення інвестиційного клімату.

До речі, поліпшення інвестиційного клімату – одна з топ-тем в Україні протягом цього тижня.

Так, відповідальний міністр та члени Кабміну в цілому з неприхованою гордістю зазначали, що Україна в рейтингу Світового банку за легкістю ведення бізнесу піднялася з 87 на 83 місце, що є свідченням впровадження реформ.

У декількох тезах зазначимо, за рахунок чого відбулось це зростання. Фактично, єдиним критерієм, який входить у структуру загальної оцінки, в якому Україна досягла успіхів, є підвищення з 70-ї позиції на 30-ту в рейтингу легкості реєстрації бізнесу, за швидкістю отримання свідоцтва платника ПДВ. Так, в Україні, щоб зареєструвати підприємство, потрібно пройти чотири процедури, тоді як, до прикладу, в Німеччині — 9; строк реєстрації в Україні — 7 днів, у Німеччині – 10,5.

Стосовно інших критеріїв: отримання кредитів – 19 місце (у минулому році –17-те); захист інвесторів – 88 місце (у минулому році – 89-те); вирішення неплатоспроможності – 141 місце; оподаткування – 107 місце; під’єднання до електромереж – 137 місце (приміром, у Польщі — 39-те); отримання дозволу на будівництво – 140 місце; міжнародна торгівля – 109 місце; забезпечення виконання зобов’язань – 98 місце.

Тобто, за тими критеріями, на які в першу чергу звертають увагу міжнародні фінансові групи та інвестори, оцінюючи інвестиційну привабливість, не те, що не відбулось покращень, спостерігається навіть тенденція до погіршення умов ведення бізнесу.

Далі. Індекс інвестиційної привабливості України у ІІІ кварталі цього року на противагу ІІ кварталу знизився на 0,1 бала – до 2,55 бала з п’яти можливих. Про це йдеться в дослідженні Європейської бізнес-асоціації.

Три бали – це нормальний рівень, а все, що нижче, має негативне значення. Згідно з отриманими даними, 89 % бізнесменів не задоволені станом інвест-клімату в Україні. Топ-менеджери констатують, що рівень боротьби з корупцією не відповідає її розмірам, а реформи, на жаль, втілюються занадто повільно і мляво. Більше половини опитаних бізнесменів не очікують позитивних змін у IV кварталі 2015 року. Лише 12 % респондентів вважають, що Україна буде досить прибутковим напрямом інвестування для нових інвесторів у жовтні–грудні 2015 року.

«Якщо інвестор буде розуміти, що його права захищені, що до нього не прийдуть вимагати хабарі, якщо він не стане об'єктом нескінченних експериментів у податковій і митній сферах, – він буде працювати в інтересах економіки країни, вкладати гроші і розвиватися. Якщо ні – рівень інвестиційної привабливості буде і далі залишатися вкрай низьким», – зазначила виконавчий директор ЄБА Ганна Дерев'янко.

Крім того, цього тижня Нідерландсько-британська нафтогазова компанія Shell, яка починала процес розробки родовищ нетрадиційних вуглеводнів у Харківській та Донецькій областях, остаточно вийшла з цього проекту. Нагадаємо, у грудні 2014 року від інвестиційного проекту в Україні з розробки сланцевого газу на Олеській площі відмовилася американська корпорація Chevron.

Площа Юзівської ділянки становить майже 8000 км кв., а прогнозні запаси газу оцінюються в 4,1 трлн кубометрів. Проект розробки родовищ вуглеводнів на Юзівській площі, який проводиться через компанію «Надра Юзівська», зі слів міністра Демчишина, не закрився і Україна шукатиме нового інвестора.

А вже 27 жовтня 2015 року в газеті «Урядовий кур'єр» «Надра Юзівська» оголосила про відбір інвестора для розробки газової площі в рамках УРП.

У когось є сумні стосовно того, що якщо конкурс відбудеться, то інвестором з часом виявиться компанія, пов’язана з кимось із представників сьогоднішньої політичної еліти?

Повернімося до питання боротьби з корупцією та проведення реформ як запоруки міжнародного фінансування.

Є умовні успіхи)

Арсеній Яценюк вимагав звільнити корупціонерів із ДФС минулого тижня? Будь ласка! «На понеділок я уже звільнив 42% керівного складу центрального апарату і 15% керівників в областях. Це майже 80 людей», – повідомив Голова Державної фіскальної служби Насіров.

Прем’єр-міністр України так захопився боротьбою з корупцією, що цього тижня на брифінгу після зустрічі з міністром торгівлі США Пенні Прітцкер заявив, що Україна просить Європейський Союз створити фонд оплати праці високопоставлених чиновників. «Ми попросили наших європейських друзів забезпечити донорський фонд… для зарплат і окладів для високопоставлених чиновників і тих, хто насправді може втілювати реформи в цій країні», – сказав прем’єр.

Цинічно, смішно, а головне, «сказано з властивою йому мімікою» (згадайте цитату мера Харкова з відомого ролику – продовження фрази матиме місце і в цьому випадку)!

Якщо простіше, то Уряд готовий боротися з корупцією грошима ЄС, а реформи у нас, виявляється, втілюють високопоставлені чиновники і тільки для них потрібна особлива система оплати праці. Наведені вище рейтинги інвестиційної привабливості якось не дають підстав вірити в такі твердження.

А щодо реформ, зокрема лакмусової та показової, пов’язаної і з питанням бюджетування, тобто податкової, то цього тижня голова комітету ВР з податкової і митної політики Ніна Южаніна в ході презентації проекту заявила, що вона надала розрахунки МВФ і представник Фонду пообіцяв на початку листопада надати відповідь: підтримує останній проект Фонд чи ні.

Пропонуємо спрогнозувати: проект Податкового кодексу Мінфіну до ВР ще не внесено; профільний комітет, очолюваний Южаніною, впевнено просовує власний і вже зареєстрував його у Верховній раді України, при цьому розуміючи, що МВФ схильний підтримати проект саме Мінфіну. Відповідно, протидія тому законопроекту, який запропонує Мінфін, з боку Ради буде колосальною, і, як наслідок, консенсус віднайдуть шляхом банального шантажу та вимагання. Сторону «агресора» знову ж таки посядуть міжнародні країни-донори: хочете гроші, кредитні гарантії від США на $ 1 млрд, тоді ухвалюйте проект Мінфіну.

Відтак, за тиждень до нового року або вже в наступному році Україна побачить бюджет на 2016 рік.

Ще одне ключове питання для економіки України сьогодні – приватизація

Надходження до державного бюджету від приватизації за підсумками січня–вересня становили 126,8 млн грн, що становить 0,7 % від встановленого на поточний рік плану.

У січні–вересні ФДМУ через фондові біржі виставив 67 пакетів акцій 44 акціонерних товариств загальною номінальною вартістю 959,3 млн грн, продав п’ять пакетів акцій за 100,5 млн гривень.

Згідно з затвердженим на 2015 рік державним бюджетом від приватизації планувалося отримати 17 млрд гривень. При цьому голова Фонду Ігор Білоус повідомив, що ФДМУ в 2015 році не виконає план з наповнення бюджету від приватизації державних підприємств. За його словами, від приватизації у 2015 році планується отримати 1 млрд гривень.

Велика приватизація у нас очікує змін до законодавства – привіт все тій же ВР України. Вона перенесена на наступний рік.

Андрій Вігірінський