Вже наступного сезону команду можуть покинути щонайменше троє провідних футболістів.
Чи вдасться срібному призеру цьогорічного чемпіонату за таких умов утримати лідерські позиції у вищій лізі закарпатського футболу? Про це та інше журналіст Голосу Карпат спілкувався з тренером ФК «Севлюш» Іваном Білаком.
Доля срібних медалей «Севлюша» вирішувалася у вчорашньому матчі з «Поляною». Чи легко далася перемога?
Ні. Поєдинок був дуже важким. Ми вели в рахунку , але на 78-й хвилині суддя призначає пенальті в наші ворота і рахунок вирівнюється – 2:2. Все це виглядало якось тенденційно, відчувалася мотивованість із боку однієї з команд. Але, як це вже не раз бувало, виручив Чонка. За дві хвилини до закінчення основного часу Юрій забиває вирішальний гол. А ще за кілька хвилин перевагу закріплює Борис Ковня, і в результаті ми перемагаємо - 4 : 2.
Срібні медалі - це вершина мрій для «Севлюша»?
Я так не думаю. З теперішнім складом ми цілком могли вигравати чемпіонат. Можливо, далися взнаки й деякі мої тренерські помилки. На кінцевому результаті позначилися зовсім необов’язкові втрати очок в Іршаві, а також в обох зустрічах з ФК «Середнє». А можливо, запізно підключилися до команди Юрій Чонка і Денис Ребрик, вони прийшли тільки після п’ятого туру.
Як вважаєте, що було головним чинником успішного виступу «Севлюша» в цьогорічній першості?
Без найменшого сумніву – повна самовіддача на футбольному полі. Це стосується не лише нашої команди, і це вам скаже будь-який тренер.
Але ж є окремі виконавці, які ведуть команду…
Так, це – Чонка. Такої якої яскравої зірки, як цей гравець, на сьогоднішній день немає у вищій лізі закарпатського футболу. Він один може зробити гру і забезпечити потрібний результат. Шкода, що з ним доведеться розпрощатися.
…?
Зрозумійте, обласний футбол – це не рівень Юрія Чонки, Дениса Ребрика. За ними вже давно полюють команди значно вищого гатунку. Це нормально. У «Севлюші» ці гравці мали хорошу ігрову практику, вони дуже допомогли команді і наші молоді виконавці від них багато чого навчилися. Я вдячний хлопцям за це і щиро бажаю їм успішної футбольної кар’єри.
І при таких кадрових утратах Ви збираєтеся вигравати наступний чемпіонат?
Так, збираємось. До речі, піти з «Севлюша» може й Василь Вашкеба, в якому бачимо достойну заміну Чонці. За ним також уже бігають посланці з різних команд. Та попри все це «Севлюш» залишиться сильним. На перші ролі хоч зараз готові вийти такі футболісти як Чізмар, Андрусь, Ковня… До того ж, ви помітили, що срібло в чемпіонаті завоював не тільки наш основний склад, але й юніори. Завдяки добре налагодженій роботі з дублерами, наша команда має стабільний резерв футболістів, що створює між ними середовище здорової конкуренції і дозволяє вирішувати різні складні ситуації на полі. Ми маємо молодь і вона готова битися. Це – наш важливий козир.
Які позиції у своїй команді вважаєте сильнішими, а які слабшими?
Без хвальби скажу, що у нас хороша середня лінія, вона - найсильніша в області. На жаль, у «Севлюша» поки що немає яскравого забивного нападника, тому цю роль часто змушені виконувати гравці середньої лінії. Але ми над цим працюємо.
Дякую за інтерв’ю.
А я ще хочу подякувати нашим уболівальникам та спонсорам, без яких у Виноградові не було би цікавого, видовищного футболу.