Із модерною технікою на Перечинщині і власні поля обробляють а й на замовлення працюють, виставляючи наразі оголошення і в Мережі.
Трактор із плугом надійніше за коня. Та і залізо треба годувати. Солярка значно подорожчала, кажуть місцеві.
– Ціну за роботу визначають самі орачі. Одні рахують за сотину, а інші за обсяг і складність роботи, – каже пані Мар’яна. – Цьогоріч зорати ниву біля хати нам обійшлося у 400 гривень(40 кілограмів картоплі), зорали добрячий кусень біля обійстя. Уже не пам’ятаю, скільки там соток, не міряли зараз. Та чоловік попросив за роботу. Минулого року таж нива біля хати нам обійшлася у 200 гривень. Біда у тому, що й не хоч із ким тут можна домовитись. Земля у нас кам’яниста, не рідко у ній плуги ламались, то й не кожен погодиться жертвувати власною технікою за порівняно малу суму.
– Пенсіонерам важче, розповідає пані Олена із Сімері. Молоді не хочуть на землі працювати. А я усе прошу сусіда, аби прийшов зорати, щоб було де посадити весною та мати своє. Земля нас годує, а в магазинах все дороге. Не накупуєш, – констатує факти пані Мар’яна.
Мирослава Головнич.
Фото автора.
Нагадаємо, пенсіонерки із закарпатських сіл розповіли, як зекономити на закупках у Львові
Читайте на ГК:Човни й раритетні "амфібії" на закарпатських водоймах: що називали "гайовом" й чи були кораблі в регіоні?Читайте на ГК:"Торік були змії, а зараз воно": у закарпатки поряд із ліжком - небезпечний "сюрприз"
Читайте на ГК:Перехоплює подих: вражаючий небесний дар в одному із закарпатських урочищ (ФОТО)