Філіпчук: скандал з дипконтрабандою на Закарпатті – прояв інституціональної анемії в МЗС

Чоловік першого секретаря посольства України в Словаччині намагався провезти через кордон контрабандні сигарети.

Цей інцидент і його наслідки в ефірі радіостанції Голос Столиці проаналізував політолог Василь Філіпчуком.

Працівники Закарпатської митниці запобігли спробі незаконного переміщення через держкордон близько 60 тисяч пачок контрабандних сигарет. При цьому сигарети під виглядом дипломатичного вантажу намагався вивезти до Словаччини чоловік першого секретаря посольства України в Словаччині Оксани Ліщишин - Сергій Ліщишин.

«Дипломат не є виключенням і буде нести певну відповідальність по українському закону, як і будь-хто, хто порушив законодавство і намагався перевезти контрабанду. Через залучення до цього злочину, який, наскільки ми розуміємо, відбувся, співробітника посольства, якщо це буде доведено, будуть вживатися заходи до цього співробітника. На цей момент, не маючи інформації про співучасть, ніяких заходів вживатися не буде», - повідомив Вадим Пристайко.

Якщо буде доведена і причетність українського дипломата до контрабанди сигарет, перший секретар посольства України в Словаччині буде відкликана і відповість за українським законодавством. Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко.

Заступник міністра також зазначив, що МЗС не санкціонував перевезення дипломатичного вантажу, під яким значилися 60 тисяч пачок сигарет загальною вартістю понад 600 тисяч грн. Зовнішньополітичне відомство також не отримувало копію листа, який затриманий надав прикордонникам.

Детальніше скандал навколо дипломатичної контрабанди на Закарпатті в ефірі радіостанції Голос Столиці прокоментував голова Міжнародного центру перспективних досліджень, дипломат, політолог Василь Філіпчук.

Цей скандал сильно вдарить по репутації українського зовнішньо-політичного відомства і країни в цілому? Як ви його прокоментуєте?

— Я згадую одну з приказок, які розказують початковим дипломатам МЗС, що немає такої ганьби, яку не міг би пережити український дипломат. Я думаю, що і це ми переживемо. І тут слід чітко розрізняти юридичну і політично-адміністративну складову того, що відбулося. Почнемо з того, що не дипломат завозив. Член сім'ї дипломата — це не дипломат. Очевидно, що це технічний співробітник, який мав дипломатичний паспорт як чоловік дипломата. По-друге, тут треба чітко розрізняти юридичну відповідальність, яку він несе. Я можу гарантувати, що жоден суд в Україні не встановить злочин цієї людини, оскільки, якщо ми відкриємо КК України і статті №201 і №305, які характеризують контрабанду, мають на увазі культурні цінності, вибухові речовини, отруйні речовини, радіоактивні матеріали, зброю, спеціальні технічні засоби. Цигарки під жодну зі статей не підпадають. Тобто контрабандою те, що везла ця людина, воно би перетворилося лише після перетину кордону за Словаччиною.

Тобто ця людина навіть не є правопорушником?

— У випадку в'їзду на територію Словаччини були би два жорсткі порушення словацького законодавства чи міжнародних конвенцій. По-перше, це конвенція, яка забороняє дипломатам чи членам їх сімей займатися комерційною діяльність. Комерційною діяльність, очевидно, вважатиметься перевезення такої кількості цигарок, оскільки в усіх країнах чітко визначена максимальна кількість цигарок, яку дипломат чи член сім'ї може ввезти на територію країни перебування. Це, якщо я не помиляюся, 400 чи 500 пачок. По-друге, при ввезенні цього товару має бути сплачений акциз, податки тощо. Очевидно, що під прикриттям дипломатичних номерів і дипломатичного паспорту мала відбутися спроба несплати цих всіх податків. Але її, по суті, не відбулася, оскільки людина була затримана на українському кордоні. Тобто жодного злочину ця людина ще не здійснила.

Тобто на цьому конфлікт буде вичерпано?

— Є інша складова проблеми - адміністративно-дисциплінарна. Тобто ми маємо факт розпаду дипломатичної служби України, ми маємо факт того, що під прикриттям дипломатичного паспорту люди займаються не тим, заради чого їх було відправлено за кордон. І це дійсно є серйозний вчинок. Ми бачимо, що МЗС України вже перебуває який рік в стані недофінансування. Я особисто думаю, що такими речами люди займалися не від хорошої долі. Якщо б у наших дипломатів була гідна зарплата, члени родини не займалися би подібними речами. Такими речами займаються північнокорейські дипломати, албанські. Колись цим займалися молдовські дипломати. Тепер бачимо, що це трапилося з українським дипломатом. Хоча, знову ж таки, повторюю: використання диппаспорта для перевезення якихось особливих речей — це не є суто український феномен. Я пам'ятаю, як американського посла, який виконував високі функції в ОБСЄ, свого часу було спіймано у Москві при спробі перевезення картин. Тобто це не є щось таке абсолютно унікальне. Це особиста відповідальність цієї людини. Це просто свідчення системних проблем у роботі МЗС. Ми маємо один з багатьох проявів інституційної анемії МЗС України.

Чому в МЗС наполягають, що автомобіль, на якому були затримані з контрабандним цигарками родичі українського дипломата, не належить посольству України в Словакіїї?

— Треба дійсно подивитися, на кого була зареєстрована ця автівка. Чи це був автомобіль консульства, чи це був автомобіль посольства, чи це був приватний автомобіль. Дійсно, міг бути приватний автомобіль дипломата чи члена його родини, і тут також нічого надзвичайного в цьому немає. Інше питання, які супроводжуючі документи були надані. Не виключаю, що там могла також бути якась інша ситуація: фальсифікація документів тощо. Тут же дійсно потрібно кваліфіковане розслідування і встановлення фактів. Поки що ми з вами не знаємо всіх деталей.

Чи міг просто хтось «здати» цей канал контрабанди?

— Я саме так і думаю, що відбувся якийсь очевидно конфлікт, оскільки ні для кого не секрет, що це не є якимось унікальним випадком. Я особисто десятки разів перетинав кордон України на автомобілі з дипломатичними номерами і з дипломатичним паспортом, і не пригадую жодного разу, коли була б хоча б якась найменша спроба зупинити чи піддати перевірці чи з нашого боку, чи з іншого. Я також не знаю жодного випадку з боку своїх друзів, співробітників МЗС, колег, які працюють в посольствах чи України, чи закордонних, про подібні спроби. Зазвичай, таке відбувається лише як частина якоїсь спецоперації. Тобто очевидно, за цим щось ще стоїть, але ми з вами не маємо необхідної інформації для того, щоб робити чіткі судження.