На Хустщині пройшли перші на Закарпатті збори вівчарів/ФОТО/ВІДЕО

В с. Нижнє Селище, що на Хустщині, вперше на Закарпатті відбулися збори вівчарів та виробників бринзи.

На зібрання з`їхалися близько двох десятків тих, хто любить цю непросту і трудомістку справу та продовжує традиції своїх предків. Найбільше вівчарів приїхало з Липецької Поляни. Були й представники з Березова, Велятина, Драгова, Ізи, Нижнього Бистрого. Найстаршому чабану - 80 років, наймолодшому нещодавно виповнилося 14.

"На з`їзд-семінар з`їхалися 19 найбільших виробників специфічного автентичного продукту - бринзи, хоч загалом на Хустщині зафіксовано більше 50. Це, як кажуть, перша ластівка. Вважаю, спільними зусиллями маємо шанс вивести закарпатську бринзу на високий ринок збуту, адже наші сири - екологічно чисті й за смаком абсолютно не поступаються всесвітньо відомим, приміром, французьким сирам", - переконаний завідуючий кафедрою туризму УжНУ, в. о. начальника головного управління туризму Закарпатської ОДА Федір Шандор. 

Власник еко-ферми "Зелений гай", француз за походженням, а наразі житель с. Нижнє Селище Орест Дель Соль вважає, що закарпатським вівчарям потрібно об`єднуватися для прибутковості справи.

"Вівчарство може стати прибутковим, і це я знаю з власного досвіду. Маю невелику ферму й реалізовую молочну та м`ясну продукції. Кілограм сиру з козячого молока, приміром, продаю за 250 грн. і попит постійно зростає. Для успішної роботи, високих прибутків виробникам важливо об`єднатися для співпраці, обговорювати цінову політику, узгоджувати спільну діяльність, рухатися в одному напрямку без боязні конкуренції", - поділився з "Голосом Карпат" Орест Дель Соль.

Цікаво, що зініціювала зібрання студентка Вищої школи сільського господарства міста Анже (Франція) Дар`я Бортнік.

"Я пишу дипломний проект на тему "Дослідження ринку та поліпшення якості традиційного сиру "Бринза Хустщини". Дослідницький інститут органічного сільського господарства у рамках швейцарсько-українського проекту надав мені можливість для проходження 6-місячного стажування. Протягом двох місяців я їздила по селах Хустщини, шукала вівчарів та виробників бринзи, знайомилася з ними й пропонувала зустрітися великою громадою. Власне мною під час пошуків і було зафіксовано 52 виробників бринзи на Хустщині. Рада, що фермери знайшли спільну мову й домовилися про співпрацю", - резюмувала молода дослідниця.

Учасники зібрання обговорили болючі питання виробництва: поскаржилися на поганий збут овечої шерсті, небажання молоді займатися чабанством. Виявляється у нинішніх умовах неймовірно складно знайти пастуха, адже чоловіки надають перевагу іншим заробіткам. Тож серйозно постало питання підняття престижу роботи вівчаря. По завершенню зборів виробники обмінялися контактами й виявили бажання співпрацювати.