Серед британців та німців посилюються негативні настрої щодо заробітчан-іммігрантів з країн колишнього соціалістичного табору – нових членів ЄС. Однак...
Серед британців та німців посилюються негативні настрої щодо заробітчан-іммігрантів з країн колишнього соціалістичного табору – нових членів ЄС. Однак Об’єднана Європа не мала б бути тільки риторичною вправою та окозамилюванням, яке забезпечить процвітання багатших країн союзу за рахунок «новоприбульців», «пережитків» та європейських «зайд».
Про це йдеться у статті Золо Мікеша для словацького інтернет-ресурсу Aktuality.sk.
Голос Карпат підготував переклад цієї публікації, аби читачі в Україні враховували досвід Словаччини, яка увійшла до складу ЄС майже 10 років тому.
Обіцянками вільного руху товарів і осіб та пісеньками про об’єднану Європу вони в першу чергу вивели свої заможні фірми на нові ринки. Та щойно було подолано біднішу місцеву конкуренцію, одразу ж і початковими
угодами їм перестало пахнути. Саме так можна сприймати новорічні заяви британських та німецьких політиків. Вони б з радістю обмежили приплив людей з країн колишнього соціалістичного табору до своїх держав.
Яка доля чекає на іммігрантів?
Перші заклики щодо обмеження імміграції зазвучали у Великій Британії. Близько 77 відсотків місцевого населення дуже б потішило, якби у їхній країні була менша кількість іноземців.
Британські політики здались у пояснюванні того факту, що саме завдяки іммігрантам їхню країну було дуже елегантно виведено з кризи і що в загальному саме іноземці допомагають соціальній системі більше, ніж від неї забирають. Натомість, вони піддаються параної своїх виборців і окрім приниження польських іммігрантів виступають проти напливу болгарів та румунів, які також мають право працювати у Британії з 1 січня 2014 року.
За ці неповні два тижні немогло б бути й натяку на якесь висмоктування ресурсів з соціальної системи. Втім, британський прем’єр-міністр Девід Камерон вже запевнив, що його уряд своїм новим законодавством героїчно перешкодить подібній ситуації. Проблеми йому створює тільки Європейська комісія, котра, очевидно, на відміну від нього, вважає дотримання договорів про вступні переговори обов’язковим.
Однак, Британія з надією дивиться через канал на материк, а саме на Німеччину, звідки вже надходять перші голоси підтримки щодо зміни умов договорів. Характерним є той факт, що вони надходять від ХСС з Баварії, тобто з федеральної держави, заможні фірми котрої завдяки європейській інтеграції на даний момент отримали найбільшу користь.
Відбитки пальців і шлагбауми на кордонах?
Лідер Християнсько-соціалістичного союзу Горст Зеєхофер прагне передбачити своє християнське та соціальне передчуття обмеженням будь-яких додаткових вигод для всіх іноземців протягом перших трьох місяців їхнього проживання в країні. Його соратник по коаліції з ХДС – Ельмар Брок, з радістю продовжив би цей термін. Та його параноя є ще глибшою… Мова йде про те, що він вже зараз має в рукаві туз проти шахраїв, які одного дня точно захочуть обікрасти німецьку соціальну комірчину. Брок пропонує, щоби тим іммігрантам, які намагатимуться незаконно отримати допомогу, знімали відбитки пальців, завдяки чому вдасться запобігти їхньому повторному приїзду у Німеччину. Є в цьому одна малесенька зачіпка – європейський депутат Брок мабуть не зауважив, що з німецьких кордонів позникали кабінки з прикордонниками, які придирались до приїжджих під час перетину кордону… Тому невідомо, хто і де б ті відбитки пальців іноземним паразитам знімав, порівнював та перевіряв.
Хочуть німці з британцями справді мати об’єднану Європу, чи може вони того прагнуть лише до того моменту поки будуть мати від цього переваги? А що трапиться після того, коли ми будемо перешкоджати спробам багатших країн вибирати тільки найсоковитіші родзинки з європейського пирога?
У нас є підстави бути обережними
Можливо комусь видасться, що ці питання є передчасними і вони не надто стосуються Словаччини. Це враження є помилковим. З іншого боку, коли одного дня антиєвропейська параноя популістів запуститься на повну потужність, невідомо чи вона зупиниться лише на румунах, болгарах чи поляках, або ж перекинеться і на інші приєднані держави. І більш правдоподібним є саме другий варіант. А навіть якщо й ні, якщо ми зараз не прийдемо на допомогу болгарам та румунам, можливо тоді ніхто вже не допоможе нам. І щодо передчасності, британці й німці вирішують неіснуючу проблему, адже іммігранти насправді є для них економічним внеском.
Але ми, громадяни колишнього східного табору, дуже добре знаємо якими є негативні наслідки євроінтеграції. Поки наші фірми з першого ж моменту вступу в союз на нашій території вели нерівну боротьбу з їхніми продуктами, ми (у випадку з Німеччиною) сім років чекали можливості доступу на їхні ринки праці. Разом з внеском у європейську валюту ми заради євроінтеграції вже принесли декілька жертв, отже нашим правом і обов’язком є бути уважними тоді, коли в багатших країнах союзу починають знову мислити категоріями «ми» та «вони».
Об’єднана Європа не мала б бути тільки риторичною вправою та окозамилюванням, яке забезпечить процвітання багатших країн союзу за рахунок «новоприбульців», «пережитків» та європейських «зайд». Чи можливо пан Брок має якусь таємну мрію про повторне введення перевірок паспортів та шлагбаумів на німецьких кордонах після того як його країна наїсться переваг від євроінтеграції і почне відверто ігнорувати будь-які зобов´язання, які з неї випливають?
Золо Мікеш, Aktuality.sk.
Переклад Голосу Карпат