Жителі села Горбки на Виноградівщині вимагають відновити водопостачання

У Горбках, що на Виноградівщині, продовжується протистояння навколо водогону. Набрати питну воду в усьому селі можна лише в трьох криницях. У дощ і в сніг люди з...

У Горбках, що на Виноградівщині, продовжується протистояння навколо водогону.

Набрати питну воду в усьому селі можна лише в трьох криницях. У дощ і в сніг люди з відрами на коромислах та пластиковими пляшками долають немалі відстані, щоб напитись води. Це при тому, що у 2010 році коштами громади прокладений новенький водогін, в якому зараз, однак, зовсім сухо.

— Найближча криниця від мене метрів за 500, — розповідає пані Марія, пенсіонерка. — Звісно, щоразу приносити її непросто. Тому на кухню та для побутових потреб, куди діватись, використовуємо дощову воду. Ось пластикову бочку з-під капусти поставила під ринву і … збираю дощ.



Воду з небес змушені берегти більшість тутешніх мешканців. А все через те, що свердловина, яка наповнювала сільський водогін, залишилась без електропостачання. Як і весь Затисянський хімзавод, на території якого знаходиться. Через заборгованість РЕМ відключив енегропостачання підприємства.

Марта Шандалій, пенсіонерка:
— Я хвора людина, чоловік пенсіонер. Нам важко ходити по воду. Маємо 13 внуків, але живуть окремо, то хто нам допоможе? Візьму 5-літрове відро, півдня проходжу, щоб принести собі води. А що з тих 5 літрів зробиш? Коли ж був водопровід, нормально було. Я за, щоб була вода.

Юрій Продан, пенсіонер:
— Я у свої 76 років беру відра з коромислом, палицю — і йду до криниці. Якщо оступлюся — впаду, розіллю воду і потрібно знову йти набирати відра.

Михайло Тарнай, пенсіонер:
— Уже більше 20 років, як у Горбках є вода. На хімзаводі зроблене джерело, яким ми користувалися. Люди своєчасно платили гроші за воду, усе було нормально. Але після виборів у Верховну раду воду відключили. Кажуть, через заборгованість Затисанського хімзаводу за електроенергію.

Люди згідні на все, навіть заплатити близько 90 тисяч гривень. Але ж щось і влада має зробити! Ми хочемо, щоб нам терміново відновили водопостачання. Яким способом, нам не важливо. Ми хочемо води! Це ж обов’язок голови сільради. А він категорично відмовляється.



Голова Веряцької сільської ради запевнив, що на збори у Горбках його не запрошували. Петро Староста каже, що не розуміє ворожого настрою жителів Горбків, адже створив комунальне підприємство для обслуговування водогону, на яке щороку з бюджету виділяються майже 70 тисяч гривень. На більше сільрада грошей виділяти не хоче, бо має інші пріоритети.

Петро Староста, голова Веряцької сільської ради:
— У нас зараз найболючіше питання — завершення будівництва дитсадка, на що потрібно 1,5 мільйона. Якщо я візьму і віддам 500 тисяч на будівництво нової свердловини для Горбків, хоча це би вже була шоста свердловина там, то буде неправильно. Адже і у Веряці немає води та ще й потерпають вибухів, пороху та руху вантажівок з кар’єру. Але люди чекають черги: садик, ремонт шкіл, а далі вже — проект водопостачання як для села Горбки, так і для Веряці. А тимчасово, щоб зняти проблему в Горбках, вирішено купити генератори струму для свердловини на території хімзаводу.

Сільська влада зволікає з покупкою генераторів, киваючи в сторону громади. А люди за власні кошти також не хочуть ризикувати, боячись, що генератори покрадуть. Натомість жителі Горбків готові провести Хресний хід до районної влади, щоб та вплинула на сільського голову й ініціювала його відставку.

Яким бачить рішення проблеми водопостачання в Горбках районна влада розповів заступник голови Виноградівської РДА Михайло Русанюк:

— Після звернення жителів с. Горбки до голови РДА, народного депутата, ми терміново зібрали народу з усіма службами, представниками сільради та її головою і визначили чотири шляхи вирішення проблеми. Це і локальне підключення водонапірної вежі з мереж залізниці, і відновлення законсервованої свердловини між Веряцею і Горбками, і підключенні вежі до електропостачання від альтернативного джерела.

Поки всі ці заходи вживалися б, тимчасово відновити водопостачання можна було з допомогою портативних генераторів. Протягом 2-3-ох днів сільська влада через своє комунальне підприємство могла їх закупити. Адже більш пріоритетного питання, аніж забезпечення населення питною водою бути не може.

Будівництво садків, ФАПів, шкіл — це довготривалі перспективи, в яких ціна питання 10-20 тисяч гривень нічого не вирішує. Тому було наголошено на нараді, що, відкладаючи інші важливі напрямки роботи, потрібно вирішити питання з придбанням мобільних генераторів. А відтак переходити до реалізації стратегічних рішень. На приклад, РДА може допомогти сільраді наступного року взяти участь у конкурсі «Розвиток громади» при Кабінеті міністрів. Адже відомо, що в Черні і в Шаланках днями ввели в експлуатацію відремонтовані водогони за кошти Євросоюзу, Кабміну і місцевого бюджету. Але першочерговим ініціатором і організатором, має бути сільська влада. РДА ж, безумовно, буде допомагати, вживати всі необхідні заходи.