Дуже часто свій ранок ми починаємо з… термометра за вікном. Погода не тільки впливає на те, у що вдягнутися, а навіть на настрій. Ми ж вирішили привідкрити для...
Дуже часто свій ранок ми починаємо з… термометра за вікном. Погода не тільки впливає на те, у що вдягнутися, а навіть на настрій. Ми ж вирішили привідкрити для читачів завісу творення синоптичних прогнозів і навідалися в Закарпатський обласний центр із гідрометеорології, який знаходиться в Ужгороді на Слов’янській набережній, пише газета «Новини Закарпаття»
Тут нас зустріла заступник начальника центру Василина Блох, яка відвела у кабінет синоптика Андрія Золотарьова. Останній показує на комп’ютері рух атмосфери, демонструє різні схеми, моделі. Згадує, що колись вручну доводилося наносити на папір дані, нині ж усе комп’ютеризовано. Сама ж Василина Блох тут із 1989 року. До того працювала на авіаметеорологічній станції «Ужгород», пройшла школу від техніка-метеоролога до синоптика.
Василино Іванівно, то як робляться прогнози погоди?
— Процедура не така вже й проста. Щоб видати прогноз погоди на найближчі 3 доби, синоптику необхідно проаналізувати всі фактичні дані погоди в області з врахуванням показників (опади, тиск, температура та вологість повітря, характеристики вітру тощо), які отримуємо з 9 метеостанцій області: кожні три години цілодобово техніки-метеорологи знімають їх, обробляють, вносять поправки, кодують і відправляють для формування карт погоди в Український гідрометеоцентр.
Окрім цього, необхідно проаналізувати карти баричної топографії із показниками різних шарів атмосфери, щоб виявити напрямки руху висотних повітряних течій та їхній стан. Додатково оцінюємо супутникову інформацію, а також дані про вертикальні течії в атмосфері. Далі проводимо аналіз комп’ютерних моделей прогнозування та прогностичних карт. Робиться розрахунок швидкостей та напряму руху повітряних течій, фіксуються осередки вологості, теплого або холодного повітря та вираховується час, коли приблизно воно прийде до нас в область.
Закарпаття – дуже складний регіон у плані прогнозування насамперед через орографію гір. Прогностичні карти складає комп’ютер, а тому специфіка орографії, правильний напрямок руху повітряних течій, властивості нашої місцевості на карті можуть бути й не враховані. Синоптик же оцінює синоптичну ситуацію, враховуючи всі матеріали, які має, і мусить їх правильно проаналізувати, щоб видати точний прогноз погоди. В гіршому випадку буде допущена похибка, і він може не справдитися.
Нерідко закарпатським синоптикам закидають, мовляв, прогнози сусідів словаків чи угорців точніші…
— Справді, на Закарпатті багато людей звикли вірити прогнозам погоди з Угорщини та Словаччини і менше прислухаються до прогнозів закарпатських синоптиків. Можливо, це пов’язано з тим, що у нас проживають представники різних нацменшин. Вони цікавляться, чим живуть країни-сусідки, а заодно слухають і прогнози.
Але наші прогнози погоди мають не гіршу справджуваність, ніж найближчих закордонних колег. Маємо й підтвердження цьому — середньорічна справджуваність прогнозів синоптиків Закарпатського ЦГМ на 1—3 добу за 2012 рік становила 93,1%, за 2011-й — 96,2%, за 2010-й — 94,6 % при планових вимогах не нижче 87%.
Чи є у гідрометеоцентрі обладнання, яке дає змогу робити прогнози погоди максимально точними, щоб передбачити і природні явища — паводки, лавини тощо?
— Ми маємо комп’ютерне обладнання, у тому числі й отримане за рахунок технічної допомоги Євросоюзу. Воно дуже допомагає в роботі синоптикам, бо всі погодні та прогностичні карти, моделі прогнозування, супутникова інформація надходять до нас через інтернет. Зрозуміло, що для більш якісного і точного прогнозування потрібні потужніші (відповідно й дорожчі) комп’ютери, проте коштують вони від 8 млн. грн. Тому навіть Український гідрометеоцентр досі не зміг його собі придбати. А там він вкрай необхідний.
Ви згадали, що в області є 9 метеостанцій. Як справи на метеопериферії?
— На жаль, і метеостанції області перебувають не в кращому стані (Ужгород, В.Березний, Берегово, Хуст, Рахів, Міжгір’я, Н.Студений, Н.Ворота, ст. Плай у Волівці). Там практично нема нових сучасних приладів та обладнання. Те, що є, було закуплене у 70-х роках. Тобто йдеться про застаріле обладнання, для ремонту якого вже навіть важко знайти запчастини. А нам нині вкрай необхідні сучасні прилади: вітрові, із вимірювання висоти хмарності, атмосферного тиску, вологості повітря, видимості тощо. Навіть спеціальні метеорологічні термометри зараз закупити проблематично, бо вони дуже дорогі. Для всіх підрозділів ЦГМ (9 метеостанцій, 49 гідрологічних постів та ін.) для вимірювання температури повітря, грунту, води потрібно понад чотири сотні термометрів. Ціна одного — 400—600 грн. Йдеться, отож, про великі для нас кошти. А між тим державне фінансування вкрай обмежене — близько 10% від потреб. Ми намагаємося самі заробити якісь гроші для виживання, продаючи спеціалізовану гідрометеорологічну інформацію, що дозволено законом.
Знаю, що не так давно ваш центр став переможцем грантового проекту…
— Із березня 2011 року спільно з Басейновим управлінням водних ресурсів р. Тиса (колишній облводгосп) та Верхнє-Тисайською дирекцією охорони довкілля й водних справ Угорщини працюємо над проектом технічної допомоги «Подальший розвиток і гармонізація Верхнє-Тисайських українських і угорських програм розвитку протипаводкового захисту та створення інтегрованої системи прогнозування паводків із застосуванням моделей на основі ГІС», який співфінансується ЄС.
Його мета — посилити протипаводкову безпеку на Закарпатті та у Верхнє-Тисайському регіоні, збільшити часовий інтервал для попередження про паводки та надання гідрологічних прогнозів і гідрологічних штормових попереджень із більшою справджуваністю. Реалізація проекту триває і нині. За цей час завдяки йому вдалося помітно покращити свій технічний рівень: за кошти гранту ми закупили нове серверне та комп’ютерне обладнання. Після виконання певних гідрометеорологічних робіт цьогоріч отримаємо також сучасне програмне забезпечення для прогнозування паводків на основі прогностичної моделі «Аладдін».
Зазвичай думають, що гідрометеоцентр займається лише прогнозами погоди. Хоча, знаю, це не так.
— Наші обов’язки набагато ширші. По-перше, ми ведемо цілодобові спостереження за станом природного середовища (гідрологічні, метеорологічні, агрометеорологічні, радіологічні та за забрудненням повітря). По-друге, наші фахівці проводять обробку, аналіз, кодування та передачу спостережень, формування гідрометеорологічних даних в щомісячники, щорічники. А також архівують та зберігають кліматичні дані, створюють електронну та на паперових носіях гідрометеорологічну базу даних. Видаємо й штормові попередження про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, що можуть завдати збитки народному господарству. Щоденно співпрацюємо в плані обміну фактичною гідрометеорологічною та штормовою інформацією і з прикордонними країнами (згідно з міжурядовими угодами з роботи на прикордонних водах). Цією роботою займаються 205 наших спеціалістів по всій області. В Україні такі кадри готують всього два вузи — Одеський національний екологічний університет і Київський національний університет ім. Т.Шевченка.
Вже можете спрогнозувати, якою буде цьогорічна весна на Закарпатті? До речі, народні прикмети берете до уваги?
— Оскільки зима була теплішою за норму на 2—3°, то, ймовірно, будемо мати багато погодних сюрпризів навесні: заморозки, сильні вітри, прохолодні дні й ночі часто чергуватимуться із теплими. За даними Українського гідрометцентру, середня місячна температура повітря березня буде в межах норми — 2—6° вище нуля.
Народні ж прогнози обіцяють прохолодну весну із дуже нерівномірною і хвилеподібною температурою. Особисто я користуюсь народними прикметами для складання сезонного довгострокового прогнозу, але, на жаль, вони зараз не дуже справджуються. Причина — зміни клімату. Хоча вчені фіксують їх уже більше 40 років. В основному — потепління. 90-ті роки взагалі виявилися найтеплішими за останнє століття, а найспекотнішим видався 1998 рік. Глобальна середньорічна температура повітря тоді була на 0,8° вищою від середньої багаторічної температури повітря земної кулі за весь період з 1902 по 1998 рік.
За висновками вчених, за останні 100 років температура на Землі підвищилась у середньому на 0,5 градуса. Здається, що це зовсім небагато, але ця «дрібничка» тягне за собою зміну інших параметрів атмосфери – збільшення або зменшення вологості повітря, зміну тиску та температурного режиму. Вони ж, у свою чергу, спричиняють зміни в баричних утвореннях висотної атмосфери — циклони та антициклони стають потужнішими, завдають усе більшої шкоди. Ці зміни будуть і в майбутньому, побільшає стихійних явищ, що й спостерігаємо в останні десятиріччя
Аномальні погодні явища на Закарпатті також почастішали. Торік їх зафіксували найбільше за останні 10 років. Так, 28—30 квітня температура повітря підвищилася в низинній частині області до спекотних 29—31° тепла, в горах — до 22—28°. Такі високі температури в квітні не фіксувалися в області за всі 67 років спостережень.
У серпні ж було побито рекорд 1952 року: 22-го максимальна температура повітря, за даними метеостанції «Берегово», сягала 38,6° тепла (в тіні).
Учені світу дійшли єдиної думки: у глобальному потеплінні винен найперше парниковий ефект.
Закарпаття – унікальний регіон у погодному плані?
— Ні, не є унікальним, але має свої погодні особливості через орографію та розташування, якщо порівняти з іншими областями України. Клімат краю дещо схожий із кліматом Криму, тільки набагато вологіший за рахунок значної лісистості території. Та й температури повітря в Криму можуть сягати влітку до 40—42° тепла, у нас же вони на 4—6° нижчі. Відрізняється клімат Закарпаття і від клімату найближчих Львівської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. У них він набагато суворіший, опадів випадає більше, сніговий покрив значно вищий, а температурний режим нижчий. Весна в ці області приходить пізніше на 2—3 тижні, літо також, а от осінь і зима — раніше.
Скажіть чесно, вам сняться прогнози погоди? Яка ваша улюблена погода?
— Не сняться. Але якщо вони не справджуються, хоч це буває рідко, то настрій дуже псується. «Хаос» в атмосфері не завжди піддається розрахункам синоптиків та комп’ютерним моделям прогнозування. Це говорить про те, що погода сильніша за нас, вона некерована і не може бути повністю передбачувана, як би ми цього не хотіли.
Я захоплююсь погодою в різних її відтінках і радію, коли маю можливість за нею спостерігати та відчути дивне і нерозривне поєднання людини з природою.
Оксана ШТЕФАНЬО
Фото автора