Чи готові ужгородці захищати батьківщину? (ОПИТУВАННЯ)

На Сході країни зараз перебуває чимало закарпатців. Більшість із них – військові-контрактники, представники силових структур, які присягали захищати державу. Але які настрої в ужгородців, котрі не присягали захищати Батьківщину? 

"Про Захід" вирішив розпитати містян, чи готові вони піти воювати, якщо така потреба виникне.

Ян: 

«Звісно, я готовий захищати Україну. Сподіваюся, такої потреби не буде, та все таки, якщо б оголосили повну мобілізацію я відразу відправився б на Схід. Так, страшно, але ховатися точно не буду».

Пан Юрій:

Не пішов би сам, і зятів не відпустив. Я бував на Сході країни, знаю, які там люди. Чому ми маємо їх захищати? Хай йдуть, хай стають до зброї і вони. Якщо би війна прийшла на Закарпаття, то я перший буду з вилами бити ворога. Але за східняків не стану, вони самі винні у цьому!".

Пані Вікторія:

Мій чоловік уже записався добровольцем. Щоправда, його не беруть, бо не служив в армії. Але як тільки призвуть – поїде. Якщо всі почнуть втікати, що з того буде? У нас дворічна дитина, ми хочемо, що у неї було світле майбутнє. Знайомі мої так само готові захищати Україну".

Пан Іван: 

Як всі, так і я. Треба буде – піду. Не хочеться, звісно, щоб таке сталося. Вірю у краще. Сподіваюся, скоро це безглуздя закінчиться, і ті хлопці, які там зараз, повернуться живими-здоровими".

Пані Андріана: 

Сама, напевно, не пішла б. Але тільки тому, що маю маленьку дитину. А от чоловіка і батька я готова відпустити. Тут вже не можна думати тільки про свої інтереси. Бо якщо всі почнуть відкуплятися чи ховатися – України скоро не буде, її розділять між собою сильніші держави. Багато хто каже, що хай би і розділили! Але цього допустити не можна, бо до кого б нас не приєднали, всюди ми будемо нижчим сортом. А так маємо свою країну, господарюємо тут, як нам хочеться. І за це варто боротися".