У Казахстані виникли проблеми з дистанційним навчанням.

Інтернет в Казахстані не пристосований до такого напливу користуаачів

Інтернет в Казахстані не пристосований для проведення онлайн-уроків для школярів, заявив міністр освіти і науки Асхат Аймагамбетов.

«Ми бачимо, що тут є дуже багато питань. Коли 1 квітня ми проводили пробні уроки, тільки онлайн підключилося понад один мільйон наших дітей. В цілому в пробних уроках через Інтернет взяли участь 2,5 мільйона учнів. Ми побачили, що є як плюси, так і дуже великі мінуси. Використовувалися різні системи: крім того, що використовували Zoom, були використані "Кунделік", інші месенджери і ресурси, - сказав міністр. - У результаті ми побачили, що в цілому наші колеги за такий короткий час встигли пристосуватися до дистанційного навчання, була проведена дуже велика робота. Але в той же час ми побачили багато незручних моментів, в тому числі технічного плану. Ми побачили, що в цілому підключення через онлайн-стрімінг, насправді, в масштабах всієї країни просто нереально. І в зв'язку з наявними проблемами - неефективно ».

Міністр розповів про технічні проблеми: «Багато батьків не могли підключитися, обривався зв'язок. Ми бачимо, що в цілому Інтернет в нашій країні насправді не пристосований для того, щоб 2,5 мільйона дітей виходили в прямі ефіри і навчалися онлайн. Тому, виходячи з цього і ряду інших аспектів, для того, щоб навчання було ефективним, щоб наші діти отримували більш якісні знання, ми прийняли рішення, що немає необхідності проводити навчання дітей через онлайн-стрімінг. Тому онлайн-занять у нас не буде, в основному, ми будемо грунтуватися на інших механізмах ».

Ведучий телеграм-каналу «ЗаТелеком» і директор некомерційної організації «Товариство захисту інтернету» Михайло Клімарев критикує висновки казахстанського міністерства. На його думку, фундаментальна помилка в тому, що в дистанційному навчанні застосували стару модель, коли «учитель говорить, а діти сидять і слухають». На думку Клімарева, ця модель тягнеться з часів Сократа і методично затверджена Янушом Корчаком в XIX столітті: «Навіщо цю ж модель тягнути в інтернет - я не розумію. Ну, не було раніше технічної можливості показувати хороші уроки прекрасних педагогів мільйонам дітей. Тому доводилося користуватися сотнями тисяч посередніх вчительок - вони просто переказують книжки, написані іншими, більш розумними. Зараз можна взяти, і подивитися ролик на ютубі самого розпрекрасного препода і зрозуміти набагато більше. У XXI столітті зʼявились такі можливості для навчання, як моделювання, колективна творчість, проектне навчання і ще мільйон прекрасних методик, включаючи "швидкісне гугління". Ні, ми беремо і тягнемо в інтернет недорікуватих тіток і опитування за списком (Петров! До дошки!). У Зумі за розкладом. А потім дивуємося, що "інтернет-канали не витримали". Д - дурість », - вважає Михайло.

Можливо, нинішня надзвичайна ситуація підштовхне навчальні заклади впроваджувати більш інноваційні методи дистанційного навчання, відійшовши від застарілої моделі з уроками / лекціями, зубріння і домашніми завданнями.

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber