1. Новини Закарпаття
  2. >

Закарпатський півзахисник угорського клубу взяв участь в прямому ефірі в Інстаграмі

16.04.2020 16:28 Спорт

Закарпатець Ігор Харатін поділився думкою про «Динамо», «Зорю», а також зароблені преміальні та виклик до збірної України.

Закарпатець Ігор Харатін поділився думкою про «Динамо», «Зорю», а також зароблені преміальні та виклик до збірної України.

Про це він говорив 15 квітня у прямому ефірі в інстаграмі Tribuna.com.

- Чому покинув київський клуб в 2016 році.

- Я сам вирішив піти. Я розумів, в якій я команді, які конкуренти на моїй позиції. А я такий, що вже сьогодні-завтра хотів грати, причому в Лізі чемпіонів, у фіналі, грубо кажучи. Такий ось характер. Так я вирішив. З одного боку, можливо, це моя помилка. Можливо, я б грав, хто знає. А, можливо, ні. Мені потрібно було б пройти весь цей шлях, зрозуміти, що потрібно трохи спуститися з небес на землю, працювати, показувати і доводити все на полі, а не розповідати.

Звичайно, я вболіваю за «Динамо», дивлюся всі матчі. Я 10 років був в структурі цього клубу. Це рідна для мене команда, яка мене виховала. Я дуже вдячний цьому клубу. Ми не знаємо, що буде завтра, але, можливо, буде і так, що я опинюся в «Динамо». Я не знаю.

- Про гол у ворота «Динамо».

- Не хотів святкувати гол у ворота «Динамо», просто емоції були. Я ж потім підняв руки, додивіться відео. Там тільки перші три секунди була радість.

- Про «Зорю».

- Зараз «Ференцварош» сильніший, ніж «Зоря». Не думаю, що хотів би повернутися зараз у луганський клуб. Якщо зробити наступний крок, то перейти в інший європейський чемпіонат. Якби «Зоря» зіграла з «Ференцварош» зараз, важко сказати, як завершився б матч. «Зоря» зараз потужна, самому було б цікаво зіграти. Хотіли на зборах зіграти з ними, але не склалося через організаційні питання.

- Перейшов би в «Шахтар»?

- Важко сказати. Не хочу говорити щось на кшталт «Ніколи не перейду». Не знаєш, що буде завтра. Я - вихованець «Динамо», це мій клуб дитинства. Якщо в майбутньому щось і буде, то я хотів би грати за «Динамо. Харатін був в системі «Динамо» з 2004 по 2016 рік.

- Про виклик до збірної України...

- Був дуже щасливий. Це була моя мрія з дитинства. Але коли почалася вся ця ситуація з коронавірусом, зрозумів, що можу і не приїхати в збірну. Ребров теж говорив, щоб я був готовий до того, що мене не відпустять. Потроху готував себе до цього, тому шоком не було, що не поїхав. Мені в Угорщині сказали, що хочуть бачити в національній збірній. Говорив з головним тренером. Багато спілкувалися на цю тему, коли я зможу грати за них. Якраз в цей період дізнався, що доведеться вибирати між двома збірними. Я вирішив вибрати Україну. У сім'ї у мене мама і бабуся говорять угорською. Я в Угорщині не прописаний як легіонер. Була цікава ситуація: ніхто не викликав до збірної, а тут відразу дві національні команди викликали. Але я все обдумав і вирішив грати за Україну.

- Про найбільші преміальні в кар'єрі.

- Коли забив «Атлетіко» в Більбао, хвилин 20 ще був не в грі. Ніби спав. Ми тоді ще з «Динамо» 4:4 зіграли, неймовірний тиждень був. Найбільша премія в кар'єрі була за вихід в групу ЛЄ з «Зорею». Суму не назву, але за ті гроші можна було машину купити. Не супер автомобіль, звичайно, але можна було.

- Про репост його записів відомим футбольним пабліком.

- Після репоста моїх відео від «433» стало більше підписників в інстаграмі на пару тисяч. Прикольно, але за кількістю підписників не ганяюсь. Я не вигадую нічого спеціально для інстаграма. Можливо, в майбутньому будуть більше звертати увагу на імідж спортсмена в інстаграмі. Можливо це буде одним з головних пунктів успішності.

- Як у 2015 році їздив на перегляд у німецькі клуби.

- У 2015 році їздив на перегляд в німецькі клуби, це тривало півроку. Був кілька днів у кожному з них. Це були «Бохум», «Байєр», «Гройтер», «Аугсбург» і «Фрайбург». Як мені здавалося, найбільше себе проявив в «Байєрі». Розмовляв там з тренером. Не знаю, чим все закінчилося в плані переговорів. Або я був слабким, або агент не зміг домовитися. Тоді я спав і бачив, що граю в Німеччині. Після цього досвіду, як відрізало - вже так не мрію про Бундеслігу, більше дивлюся на серію А.

- Про знання мов.

- Чий Ужгород? Україна. Там є ще й закарпатсько-українська мова, її теж потрібно знати. Коли переїхав до Києва, то я ні російською, ні українською не міг розмовляти. З мене сміялися в школі і в «Динамо». Тільки через два роки вивчив. На угорській важко говорити. Мама говорила, що я знав мову в дитинстві, але зараз не пам'ятаю. Зрозумів, що потрібно англійську вчити. Угорську реально вивчити. У нас є два бразильця, які вже 4 роки тут, так вони угорську розуміють та навіть щось спілкуються. Англійську вчу по скайпу. Є репетитор, ми вчимо мову з фільму. Музику зараз не слухаю, постійно звучить англійська.

Нагадаємо, Історичною для ужгородського "Минаю" середа, 15 квітня, так і не стала

Читайте на ГК:З 1-го серпня буде відомо, в якій "зоні" карантинних обмежень опиниться Закарпаття (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Закарпатська версія: типи пасажирів в автобусі до Чехії (ВІДЕО)
Читайте на ГК:На Закарпатті за добу померли чотири людини, інфіковані коронавірусом. Нових хворих - 68
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська