Виноградівчанка поділилась секретами виноградарства.

Ще й не завесніло, а на схилах Чорної гори, на виноградниках і в саду знаного садівника-виноградаря Наталії МАРТИШИНЕЦЬ-БАБОТИ аж «кипіла» робота. І хоч пора й нині...

Ще й не завесніло, а на схилах Чорної гори, на виноградниках і в саду знаного садівника-виноградаря Наталії МАРТИШИНЕЦЬ-БАБОТИ аж «кипіла» робота. І хоч пора й нині «гаряча» і вільного часу практично немає, але на запрошення редакції вона, як і завжди, охоче відгукнулася. Отож, практичні поради і цінний досвід – з перших вуст.

– Наталіє Дмитрівно, цікаво, чи задоволені Ви цьогорічною зимою?

– Справжньої зими фактично й не було. Отож, перезимували мої виноградники прекрасно. Проте не знаю, якою буде погода до 15 березня. Адже торік у цей день було 11 градусів морозу. Може, хтось і радіє, що зима була теплою, проте для садів і виноградників – це недобра передумова. Адже минулого року фон шкідників був дуже високим. Тому було б добре, якби взимку температура падала хоча б до 10-15 градусів морозу. За таких умов шкідники вимерзли б, зникли б (і грибки, і віруси – геть усе). А загалом їх є дуже багато. Наприклад, на винограднику оїдіум вимерзає тільки після 7-8 градусів морозу. Фактично його вбиває й сильна вологість. Але і її немає. Отож, що нас, садівників і виноградарів, чекає цього літа, не знаю. Тож я не задоволена зимою. Було дуже мало опадів та й ті промочили землю всього лише на 1 метр. А далі такий сухий ґрунт, що страшне! І така ситуація по всій області. В мене є 7 величезних басейнів на 250 тисяч літрів води. З лісових джерел я ледве наповнила один із них. Усі криниці в лісі пересохли. Якщо не буде весняних дощів – це катастрофа.

– Які роботи зараз слід проводити в садах і на виноградниках?

– Виноград найкраще обрізати в грудні. Я особисто роблю це в лютому, бо обрізаю чубуки різних сортів і зберігаю їх у підвалі до травня. Від грудня вони б атрофувалися. Цього року весна у нас надзвичайно рання. Останні роки обрізку я починала зазвичай 5-10 лютого. А зараз 10 лютого у мене вже цвіла слива. Абрикоси через тиждень уже білітимуть цвітом. Весна йде до нас просто лавиною.

– А якщо хтось ще не обрізав виноград?

– Уже пізно, він просто стече. А тим, хто ще не встиг обрізати, краще це робити трохи пізніше, ніж набухнуть бруньки. Варто зачекати. Адже коли набухнуть бруньки, виноград саме до них дасть соки і не витікатиме. Або ж можна зробити так: одного дня обрізати кущ (не дуже цінний). А на другий ранок подивитися: якщо він потече – з обрізкою інших краще зачекати. До речі, стовбури винограду покриті старою корою. Вартує разом з обрізкою здерти її і спалити. Там маса шкідників! Останні 10 років виноградні кліщі дуже активізувалися. Вони страшне, як розмножуються, і настільки пригнічують ріст молодого пагінця, що він не може розвиватися.

– А як щодо дерев?

– Минулого року цвіт померз, вони врожай не давали. Отож, набралися сил, відпочили. І стільки врожаю на цей рік заклали! Аби тільки сильний мороз на квітки не впав (витримують лише 2-3 градуси нижче нуля). Якщо ж буде волога і не матимемо екстремальних погодних умов, то на Чорній горі буде супер-урожай. А щодо обрізки, то це можна робити цілий рік. Зазвичай рекомендується проводити її влітку. Якщо дерево добре підживлене і коли комфортно себе почуває, то дає дуже багато «жировиків» (товстих, великих гілок). А їх не можна для врожаю залишати, бо вони (навіть 3-5-річні) ніколи не дадуть такий урожай, як прості малі гілочки. Тож їх треба вирізати і чим швидше – тим краще. Обрізаючи дерева, люди мають замислитися над тим, чи під силу йому буде витримати той урожай? Обрізка ж і проводиться задля того, щоб мінімізувати навантаження. Особливістю персиків і абрикосів є те, що вони дають дуже довгі пагони. Так-от, обрізати їх треба на дві третини довжини.

– Давайте зупинимося на кущових культурах.

– Малину я обрізала взимку, хоч робити це можна будь-коли. Вона в мене висока, на шпалерах. А смородину обрізаю тоді, коли збираю врожай. Гілки, які вже два роки плодоносять, обрізаю біля кореня. І тоді вже просто з них зриваю врожай. До слова, чим густіша смородина – тим менші плоди. А, обрізавши кущ, наріжте 10-15-сантиметрові чубучки і поставте у воду – згодом вони пустять корінці і ви матимете вдосталь розсади для висаджування в ґрунт.

– Чим будете обробляти дерева?

– Протягом останніх років я помітила, що мідний купорос не діє на курчавість листя персиків, не дає ефекту. Поки що не рекомендую іншим, але особисто я вперше оброблятиму персикові дерева гарячою водою. Грибок, який викликає курчавість листя, боїться тепла. І от доведу воду до кипіння, заллю в обприскувальний апарат. Поки вона потрапить на дерево, то її температура опуститься до 60-70 градусів. І спостерігатиму за результатом. Цей рік буде експериментальним. Проте робити це варто якомога раніше, аби потім не обпекти гарячою водою квіткові бруньки. Це давній метод, але я спробую. Бо чим тільки не обробляла – цей грибок настільки мутував, що хімія на нього вже не діє. Абрикоси ж я обробила восени залізним купоросом (так робити рекомендується раз у три роки, бо він вбиває все – і шкідливе, і добре). Мідним купоросом можна обробити й зараз. Коли ж абрикоси розцвітуть, то по відкритих бруньках увечері після льоту бджіл (вони переносять на своїх лапках квітковий моніліоз) варто обробити абрикоси «Хорусом» (через 12 днів повторно). І все – врожай буде збережено. Стосовно ж винограду: після минулорічного спалаху оїдіуму треба його обробити колоїдною сіркою (її використовувати, коли температура буде 20 градусів). Наразі ж обприскувати ще не потрібно.

– Наталіє Дмитрівно, поділіться, будь ласка, досвідом стосовно підживлення.

– Я віддаю перевагу органічному землеробству. Тому для підживлення використовую курячий послід. Робити це слід до червня, кінцем травня повністю припинити. Таке підживлення дуже ефективне. Роблю так: в пластмасову бочку (50-70 л) засипаю відро сухого курячого посліду і заливаю водою. Впродовж тижня час від часу перемішую. Потім на одне дерево (приміром, 10-річне) використовую 2 літри того посліду і два відра води. Перемішую і заливаю в лунки, аби затекло в ґрунт, а не по поверхні. На виноград так само. Але, слід зазначити, що люди не знають, що біля самого стовбура немає того коріння, яке всотує вологість і поживні речовини, натомість цю функцію виконують менші корінці. Тому підживлення вноситься по периметру крони дерева. Причому одного року – в праву половину, наступного – в ліву. Лунки слід робити там, де гілки дерева закінчуються, і заливати в них підживлення. Від старого ж, розлогого стовбура відступати півтора метра, від малих деревцят – мінімально півметра, від виноградної лози – на 60-70 см. Але старі дерева й нема потреби підживлювати, бо у них настільки потужне коріння, що все, що їм необхідне, вони собі самі знайдуть.

Виноград я підживлюю зазвичай восени. Кожен четвертий рік посеред шпалер роблю траншею, на самий низ якої засипаю попіл, потім додаю овечий гній, зверху – курячий або гусячий послід. Цілу зиму все це набирається вологи, просочується. Навесні ж я закриваю ці траншеї.

Вищенаведений метод – для тих, хто хоче мати біо-продукцію. Ті, які хочуть, аби в них виросли величезні плоди, використовують азотний препарат «Карбамід». Але це хімія, мінеральні добрива, якими наші ґрунти за радянські часи так насичені, що невідомо, коли й вимиються.

– Невдовзі почнеться весняне прибирання городів і земельних ділянок, коли то тут, то там господарі розпалюватимуть вогнища. Вам із Чорної гори, либонь, усе видно, як на долоні.

– Так, усе місто – в диму. Часом з гори лише шпилі церков бачу. Це щось страшне. Люди спалюють суху траву, листя, геть усе. По-перше, як дихати таким повітрям? По-друге, для підживлення – то прекрасний матеріал. Ну, невже в людей не знайдеться один квадратний метр землі, щоб скласти все це, аби перегнило? Я жодного листочка не спалюю. Навіть виноградну лозу ріжу дрібно і складаю на одну купу – через 3-4 роки все одно перегниє. Це добриво із компосту навіть набагато краще ніж овечий або курячий послід. Адже там є і марганець, і магній, і калій, і азот, словом, все, що треба. То навіщо спалювати органіку? Невже мало нам вихлопних газів від автомобілів? Або інший приклад: я завжди в магазинах відмовляюся від поліетиленових мішечків. Не треба мені кожен товар загортати в них. Ви собі тільки уявіть: на покинутих дачних ділянках, які не оброблялися 30 років (я придбала їх) і дотепер викопую поліетиленові мішечки. За такий довгий час вони абсолютно не розчиняються в ґрунті. Це ж настільки екологію псує!..

Ганна КОБАЛЬ,
Новини Виноградівщини

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber