Стихійна торгівля на вузькоколійці Виноградова не прининилася.

Уже вкотре редакція районного часопису «Новини Виноградівщини» повертається до теми стихійної торгівлі на вузькоколійці. До честі співробітників транспортної...

Уже вкотре редакція районного часопису «Новини Виноградівщини» повертається до теми стихійної торгівлі на вузькоколійці. До честі співробітників транспортної міліції, їхні рейди, які вони проводили влітку, давали результат. Але, на жаль, тільки тимчасовий. Минуло небагато часу – і стихійний базар «на штреках» завирував знову. Викорінити звичку в людей не так легко.

Тож, знову ж таки, хто і як боротиметься з цією проблемою? Чи, можливо, відповідальні особи махнули на неї рукою? А, може, комусь вигідний стихійний ринок на вузькоколійці? Цікаво, хто там збирає плату за місця з торговців, які, простеливши на землі газети чи шмат поліетиленової плівки, розкладають обабіч колій свій товар? Спробуємо пошукати відповіді на ці питання. Почнемо з міської ради. Заступник міського голови Василь ЦІЦЕЙ прокоментував це проблемне питання так:

– Порядок на вузькоколійці повинна навести «Укрзалізниця». Ця земельна ділянка – в її користуванні. Отож, стихійна торгівля на цій території – питання залізниці. Торік у кабінеті міського голови проводилась нарада, на якій порушувалося це проблемне питання. Були досягнуті домовленості – хто і що робитиме. На жаль, виконання прийнятих на нараді рішень з боку залізниці поки що не реалізоване. В свою чергу, ми готові співпрацювати, але коли є елементарне бажання навести там порядок. Стихійна торгівля розширювалася вже на вул. Борканюка. Звідти її нам вдалося прибрати. Але боротися зі стихійною торгівлею на вузькоколійці – це безпосередні функції «Укрзалізниці».

Суспільство: Залізничне полотно

За коментарем ми звернулися також до начальника залізничної станції Виноградів Ужгородської дирекції залізничних перевезень Владислава МАРФУТІНА:

– Так, поки співробітники нашої транспортної міліції проводили рейди на території, прилеглій до вузькоколійки, стихійного ринку там не було. А коли там не працюють наряди – люди все одно торгують на тих місцях. Тож з 1 грудня рейди проводитимуться знову. А щодо плати за торгові місця, то ніхто її там не збирає. Це ж стихійний ринок. І боротися з ним потрібно спільними зусиллями. Та й загалом, необхідно відгородити залізничний вокзал (відразу за вузькоколійкою) від території великого ринку. Про це йшлося ще торік на спільній з міською радою нараді. Але поки що у залізниці коштів немає. Ми пропонували встановити бетонну огорожу – міський голова Степан Бочкай категорично виступав проти цього (Наскільки нам відомо, він запропонував встановити декоративний паркан. – Авт.). Зрештою, справа все одно упирається в кошти.

Огорожа, протяжність якої доволі велика, обійшлася б у більш ніж 500 тисяч гривень. Поки що встановити її нема можливості. Але це питання вирішуватиметься – кошти закладені до бюджету наступного року. Тож огорожу все-таки буде встановлено. В іншому випадку там ніколи не буде порядку. Візьмімо, для прикладу, рейди. Тільки-но співробітники транспортної міліції відійдуть на 5-10 метрів від громадянина, котрий торгує в невстановленому для цього місці – просто на рельсах, як він знову розкладає свій товар. Адміністративний вплив на таких людей не дієвий – законодавство недосконале. Ефект від рейдів, начебто, видимий. Але якщо торгові намети ще вдавалося прибрати з території вузькоколійки, то зі стихійним ринком із сільськогосподарськими продуктами боротися важко.

І ось наступного ж четверга я попрямувала на ринок. Стихійна торгівля обабіч колій вузькоколійки – аж вирує. В обідній час покупців не бракує. Тут переважно торгують речами, які вже були у користуванні, і взуттям із «секонд хенду». З одного боку – покупці радіють: де ще можна придбати взуття від 50 гривень? Але раптом звучить гудок локомотива, який рухається вузькоколійкою. «Дівчата! Поїзд!», – кричать продавчині, які розклали свій товар майже «на штреках».

Суспільство: Анця Кушницька

Легендарна «Анця Кушницька» наближається, а всі метушаться, відсуваючи від проїжджої частини свої речі. Користуючись нагодою, фотографую. Раптом молодий чоловік у формі підходить і питає: «Ви щось хотіли?». Відповідаю: «Наша газета вже неодноразово порушує проблему стихійної торгівлі на вузькоколійці. Дасте коментар?». «Ніяких коментарів» – сказав він та попередив: «І фотографувати без відповідного дозволу не можна». Та невже? Навіть не пригадую, коли б хтось забороняв це робити…

Принагідно спілкуюся з людьми, цікавлюся, мовляв, чи сплачують за торгові місця? Ті, товар яких продається із землі, казали: «Ні, ніхто нічого не вимагає». Інші ж, котрі обабіч колій торгують «секондхендівським» взуттям, стверджують, що сплачують, але хто збирає плату – не знають. Виходить, що будь-хто може пройтися вздовж стихійного ринку і зібрати «подать» за торгові місця…
Суспільство: Потяг

Ганна Кобаль,Новини Виноградівщини

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber