Русинським школам – 10 років!.

<p>Русинські народні школи святкували цими днями 10-ліття з часу свого заснування.</p><p></p>

Русинські народні школи святкували цими днями 10-ліття з часу свого заснування.

До цього ювілею школи підійшли з вагомим результатом: попри ігнорування Україною русинської національності (а подекуди й відверту політику русинофобії!) впродовж десяти років безперервно йде процес виховання та навчання русинської молоді: щорічно класи запрошують на навчання 500-700 юнаків та дівчат шкільного віку; системою народної освіти за цей час було охоплено понад три тисячі учнів, з ними працювали понад півсотні вчителів. На сьогодні в області діють 23 школи, хоча в окремі роки їх кількість була значно вищою – 40 шкіл!
У програмі святкувань були кілька міроприємств: презентація відразу 4-х книжкових видань, виставка картин визначних діячів русинської історії та культури, написаних народним художником України Василем Скакандієм, вручення відмінникам народної освіти пам’ятних відзнак – медалей-плакет «За розвиваня русинського языка» та головна подія – концерт фольклорних колективів русинських шкіл

На свято до Мукачева приїхали поважні закордонні гості – з США, Канади, Угорщини та Словаччини. Серед них Стівен Чепа – філантроп русинського походження, відомий бізнесмен та спонсор русинських шкіл; Павло Роберт Маґочій – професор Торонтського університету, член Канадської королівської академії наук, координатор Програми русинської освіти в Україні; Михайло Капраль – професор кафедри української і русинської філології Ніредьгазької Вищої школи; Славко Гиряк – повноважний представник Карпаторусинського консорціуму Північної Америки у Світовій раді русинів

Вітання на адресу Русинських шкіл надіслали Стефан Молдован (Оттава, Канада) – один з перших спонсорів русинських шкіл у Закарпатській області, віце-президент потужної північноамериканської корпорації у галузі атомної енергетики, він родом із Сваляви; доц. Анна Плішкова – директор Інституту русинської мови та культури Пряшівського університету (Словаччина), Олександр Зозуляк – засновник русинської журналістики у Словаччині, багаторічний редактор пряшівських часопису «Русин» та газети «Народны новинкы»

На святі були присутні й інші знані гості: патріарх русинського руху в Україні, голова Ужгородського товариства підкарпатських русинів Юрій Думнич з дружиною, народний художник України, лауреат національної премії ім. Т. Шевченка Володимир Микита, русинські письменники Володимир Танчинець і Василь Матола; події відстежували спеціальний кореспондент інтернет-радіо Лем-FM (Краків – Івано-Франківськ) Анна Кирпан та журналіст телепередачі «Русинська родина» каналу «Тиса» Віра Кобулей. (Очікувалося, що на русинське свято завітають голова Мукачева п. Золтан Лендєл або його заступник Михайло Лабош, але Мукачівська мерія проігнорувала запрошення)

Феєричний концерт на сцені міського Будинку культури Мукачева, який вела народна русинська співачка Ольга Прокоп, тривав понад дві години, зібрав на сцені півсотні юних виконавців народної пісні та декламаторів русинської поезії і мав значний успіх у глядачів. Більшість учасників – лауреати минулорічних Фестивалів русинської пісні «Червена ружочка» та Конкурсів декламації ім. О. Духновича: Мирослава Микулинець, Інна Голод, Валерія Купець, Яніна Гарапко, Марія Тичковська, Ельвіра Пстига, Ніколетта Ланьо, Надія Лазарь, Тетяна Черничко, Мирослава Бровді, Каріна Бичкова, Анна Михайлова, Олександр Цібере, Крістіна Мишанич, Вікторія Пфайфер, Олеся Поп, Лариса Лазарь, Євгенія Кобаль, Аліса Задирака. Запам’ятався яскравий виступ фольклорного ансамблю школи села Ільниця (керівник Антоніна Попович). Окрасою вечора став виступ ансамблю «Бабчина співаночка» з Чинадієва-Грабівниці, яким незмінно керує народна русинська співачка Ольга Прокоп (концертмейстер Тетяна Гецко)

На сцені презентувалися відразу чотири щойно видані книжки, всі вони мають безпосереднє відношення до відродження русинської освіти на Підкарпатській Русі. Перша – підручник «Русинськый язык» (автор – Надія Печора, учитель русинської школи у с. Макарьово). Друга – читанка «Літературный кошичок» (укладач – Валерій Падяк, кандидат наук, викладач Інституту русинської мови та культури Пряшівського університету). Третя – спогади «Шлях до успіху» (автор – Стефан Молдован, один із перших спонсорів русинських шкіл). Нарешті четверта – історичний нарис «Русинська школа: Відродження народної освіти» (автор – Валерій Падяк, к.н.)

Героїнями святкувань у домі культури цього дня були русинські вчительки. Це завдячуючи їм нині в області русинські школи працюють у шести з тринадцяти районів Закарпаття: у Великоберезнянському, Іршавському, Мукачівському, Тячівському, Ужгородському та Хустському

Школи відкриті у таких містах та смт як Мукачево при ЗОШ № 4 (Марія Лендєл), при ЗОШ № 6 (Анна Похилець), при ЗОШ № 20 (Віра Яцура), Великий Березний (Оксана Шелепець), Буштино (Анна Свид, Галина Серюга), у Чинадієво-Грабівниця (Наталія Халявка)

Впевнено працюють школи у селах: Малий Березний (Любов Голованенко, Любов Халахан), Ільниця (Марія Бойко, Антоніна Попович), Осій (Марія Магурська), Лалово (Ольга Бонкало), Бобовище (Марія Данашовська), Макарьово (Надія Печора, Марія Попович), Верхній Коропець (Надія Калинич, Наталія Цібере), Золотарьово (Наталія Гайдур), Малий Раковець (Яна Безега), Руські Комаровці (Вікторія Грабовська), Станово (Марія Делеган), Барбово (Анна Сідей)

Під час святкувань всі учителі русинських шкіл були нагороджені грамотами та цінними подарунками, які їм урочисто вручили Стівен Чепа та проф. Павло Роберт Маґочій

Кульмінацією вечора стало вручення пам’ятних відзнак кращим учителям. За високі досягнення та з нагоди 10-річчя відродження русинських народних шкіл Премією Кирила і Мефодія – медаллю-плакетою «За розвиток русинської мови» – нагороджені: учитель Макарівської школи Надія Печора (за написання підручника «Русинськый язык») та видавець, голова правління ЗОБФ «Русинська школа» Валерій Падяк (за підготовку серії русинськомовних видань та написання підручника «Літературный кошичок: Читанка»)

Свято вдалося! Русинські школи вкотре продемонстрували свою життєспроможність. Народна освіта стала реалією русинського відродження

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber