Сім'ю Доманичів Марію Юріївну та Михайла Миколайовича в Оноці добре знають, як заможних підприємців, адже вони є власниками «Потічка» та колишній «Універмагу», що...
Сім'ю Доманичів Марію Юріївну та Михайла Миколайовича в Оноці добре знають, як заможних підприємців, адже вони є власниками «Потічка» та колишній «Універмагу», що в центрі села. До того ж вони – депутати сільської ради. З чого все починалося? Історією свого успіху з нами поділився господар – Михайло Доманич.ТОРГУВАЛИ ВИЛАМИ І ЛОПАТАМИ
– Залишившись у 90-их роках без роботи (працювали у радгосп-заводі «Виноградівський» я – електриком, а дружина – швачкою), почали, які всі люди в селі, займатися підсобним сільським господарством – вирощували помідори, капусту, перець. Згодом на базарах Іршавщині років 5-6 продавали одяг та взуття з Польщі та Угорщини, поступово перейшли на побутову техніку – холодильники, телевізори тощо. Аби не їздити туди-сюди, хотіли мати магазин вдома.
Так придбали по вул. Миру «Потічок», – ділиться спогадами Михайло Миколайович. – У ті роки всі відкривали продовольчі магазини, кафе, адже з них був миттєвий прибуток, а ми відкрили господарський магазин. Якраз тоді ми будувалися і на власному досвіді бачили, як важко було придбати будівельні матеріали. Навіть цвяхи шукав у двох сусідніх районах. Тому вирішили, що було б добре, аби господарські речі можна було придбати в селі. Торгували вилами, лопатами, мотиками і різними дрібницями.
А коли сини Владислав та Михайло повиростали, стали нам допомагати. Згодом від райспоживспілки придбали «Універмаг». На той час «візитівка села», він був у жахливому запущеному стані. На даху навіть берези росли. Аби будівлю відремонтувати, треба було в десять разів більше вкласти коштів, аніж за скільки ми його придбали. Облаштувавши, на першому поверсі відкрили магазин побутової техніки. А от на другому поверсі зробити банкетний зал – це вже була вимога часу. Сини підросли, тож ми з дружиною запитали себе: а де їх весілля святкуватимемо, коли в селі нема зали. От і вийшло так, що першим тут відгуляв урочистості наш старший син Владислав зі своєю другою половинкою Маринкою.
Господар тішиться, що приїжджають в Онок на покупки люди зі всієї області і, навіть, з Івано-Франківська на техніку чи ексклюзивні речі, приміром – сальник до апарата, який у інших магазин не можна знайти. Всього у їх магазинах близько 2000 найменувань товарів. М. Доманич каже, що недавно були покупці з Нижніх Воріт, Рахова, Ясіня. Оскільки з рядом фірм працюють офіційно, мають гарантію на реалізований товар, а, отже, і запас запчастин на мотоблоки. Навіть у актовому залі весілля, ювілейні дні народження, хрестини та поминки відзначають не лише односельці та з сусідніх населених пунктів, а й із Виноградова, Пийтерфолва, а також із Сваляви, Мужієва.
Найбільше весілля було на 300 чоловік. Тут є свої кухарі, великий асортимент меню. По-домашньому смачні страви готують досвідчений кухар Марія Кіш та її помічниці Марія Данко і Марія Тоні. Буває. Що замовляють зал чоловік на 30, і у такому великому приміщенні вони «губляться». Тож постало питання створення меншої зали. Наразі біля футбольного стадіону ведеться будівництво нової двоповерхової споруди. Там буде невелике кафе, окремий невеликий зал для замовних урочистостей, а також магазин, та із вибором реалізованого товару ми ще не визначилися.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – ПЕРСПЕКТИВНИЙ БІЗНЕС
– Другий рік під ряд займаються сільським господарством. Це справа молодшого сина – Михайла та його дружини Марини. Взяли від людей в оренду паї – 10 га, що вздовж траси на Виноградів за колишнім кахельним заводом і засіяли кукурудзою. Власної техніки для обробітку землі у нас поки що нема, а для того, аби винайняти техніку, потрібні чималі затрати, – розповідає Михайло Миколайович. – Новачкам, як то кажуть, завжди щастить, от ми торік зібрали гарний урожай, хоч погодні умови не були сприятливими. А цього року, як у тому анекдоті: «Скільки посадили – стільки зібрали, ні одно не загубилося».
Але нульовий результат теж вважаємо позитивним, головне, аби не з мінусом. Сільське господарство не є основним видом нашої діяльності, проте покладаємо на нього чималі сподівання. Треба йти в ногу з часом: зараз, в період євроінтеграції, саме сільське господарство я вважаю найактуальнішим. Особливо наша сільгосппродукція користуватиметься попитом у Євросоюзі, адже землі у нас родючі, екологічно чисті, не забруднені надлишком пестицидів. Це – перспективний бізнес, який даватиме нам непогані прибутки років через 5-6.
Вся фінансово-паперова робота лягла на плечі Марії Юріївни – комунальні послуги оплатити, вчасно сплатити податки, здати звіти тощо. Економічну освіту вона здобула заочно вже після відкриття магазину. А от самі магазини розділили між синами та їх дружинами – Маринами. Тішаться, що буде кому продовжувати розпочату ними справу у буремні дев’яності, адже підростають онуки Корнелія вже першокласниця, а Олександр ходить у садочок. Та вільний від навчально-виховного процесу час вони полюбляють проводити у магазинах, котрі них вже є другими домом.
Наталія КОБАЛЬ, Новини Виноградівщини
Читайте також:
- Поділитись:
- Twitter(X)
- Telegram
- Viber