Перекриття доріг на Закарпатті проти мобілізації ніяк не співвідносилося з цифрами призову.

Якщо за перші дві хвилі мобілізації Львівська область (населення якої — близько 2,5 млн осіб) призвала 14 тис. військовослужбовців, то Закарпаття (населення —...

Якщо за перші дві хвилі мобілізації Львівська область (населення якої — близько 2,5 млн осіб) призвала 14 тис. військовослужбовців, то Закарпаття (населення — близько 1,2 млн) протягом всіх трьох хвиль — трохи більше 1,2 тис.

Масові перекриття автодоріг на Закарпатті в знак протесту проти мобілізації могли бути як стихійним бунтом, так і організованою кимось акцією. У будь-якому випадку, вони не мали під собою підстави. Про це пише ужгородський корреспондент ZN.UA Володимир Мартин.

Наймасштабніше автоблокування почалося 28 липня в с. Ракошино Мукачівського району, через яке пролягає головна транспортна артерія області — траса Київ-Чоп. Кілька сотень місцевих жінок (серед яких зрідка траплялися і чоловіки у розквіті сил) перекрили дорогу, протестуючи проти третьої хвилі мобілізації. Блокування траси тривало всю ніч і весь наступний день до самого вечора.

Паралельно подібна акція проходила і в Мукачеві — спочатку близько сотні жінок спробували штурмом захопити військкомат, а потім взялися перекривати рух у центрі. Наляканий жіночим бунтом військовий комісар Мукачева Олександр Мошковський навіть оголосив про прийняте міським головою та районною адміністрацією рішення не проводити заходи щодо мобілізації до тих пір, поки не узгодять питання з керівництвом про призов тільки «добровольців» (згодом обласне керівництво «підрихтувало» заяву переляканого підполковника, пояснивши, що він мав на увазі не припинення мобілізації як такої, а призупинення видачі повісток до роз'яснювальної роботи з населенням).

Блокування трас перекинулося й на інші села в Іршавському, Берегівському, Хустському, Міжгирському, Тячівському районах. Подекуди між протестувальниками та водіями, яких змусили стояти в спеку на дорозі, доходило і до бійок. Бунти стихли і припинилися лише на початку цього тижня.

Вже після розблокування доріг губернатор області Валерій Лунченко завуальовано пояснив: перекриття доріг — це початок виборчої кампанії.

Після закінчення бунтів з'ясувалося, що жодних підстав для їх виникнення не було. Обласний військкомат зробив надбанням гласності цифри — на 968 жителів Ракошино, що служили в армії і мають військово-облікову спеціальність, в сільраду було передано 62 порядку денного, з яких вручили всього 14. Ніхто з цих 14 військовозобов'язаних у військкомат так і не прийшов, а тому доводи «розлючених солдатських матерів» про насильницької мобілізації абсолютно абсурдні.

Після дорожніх бунтів заплановану кількість мобілізованих для області скоротили. На скільки, у військкоматі не хочуть говорити, проте істотно. Якщо за перші дві хвилі мобілізації Львівська область (населення якої — близько 2,5 млн чол.) закликала 14 тис. військовослужбовців, то Закарпаття (населення — близько 1,2 млн) протягом всіх трьох хвиль — трохи більше 1200. Тому 128-ю гірничо-піхотну бригади (в мирний час дислоцируемую на Закарпатті) доводиться поповнювати за рахунок інших регіонів — тієї ж Львівщини, а також Тернопільщини і навіть Чернігівщини.

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber