Чотири роки поспіль родина з міста Іршава намагається встановити історичну справедливість: повернути собі частку батьківської землі та добитися правди у судах....
Чужі на своїй землі
Родина Феєр з Іршави проживає на одній із центральних вулиць міста. Наче за змовою, сусіди з обох боків розширюють свої земельні ділянки за рахунок їх дворогосподарства. При цьому ні людські відносини, ні правові методи впливу на порушників закону і земельних меж не діють. Як розповідає Світлана Феєр, якій ділянка дісталася у спадок від батьків, у їх володінні були 50 соток. Вони дісталися ще її дідові у 1952 році.
«Ділянкою розміром 0,51 га користувався ще мій дід. Земля йому дісталася від колгоспу. Тут народилася моя мама, я. Коли мати подарувала мені свій будинок, я приватизувала 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Так вийшло, що наші сусіди самовільно зайняли 121 м² нашої території, розвели там міні-ферму, а гній розмістили на захопленій землі всього за 10 м від колодязя, звідки ми беремо воду. Ні міські депутати, ні іршавська СЕС не помітили у цьому жодних порушень порушень, аж поки ми не звернулись до обласного управління СЕС», — розповідає Світлана Феєр.
Те, що ділянкою родина користується вже понад півстоліття, підтверджує і колишній землеупорядник Іршавської міськради, а також генеральний план ділянки, що є у розпорядженні родини Феєр. Однак свідчення та документи не мають значення для сусідів, безчинство яких покривають окремі міські депутати та чиновники – члени земельної комісії.
«Ми не можемо ані взяти в оренду, ані приватизувати цю земельну ділянку. Нам це просто не дозволяють зробити депутати міськради. А оскільки земля не приватизована, її і хочуть віддати у власність нашим сусідам», — зазначає Світлана Феєр.
На руках у сім’ї за 4 роки судової тяганини вже кілька стосів паперів – відписки із міської ради, Іршавської райради, Закарпатської ОДА та інших структур. Благо, що принаймні є рішення про порушення санітарних норм сусідами родини Феєр Адже гній, який вони розмістили поряд із колодязем, може забруднювати воду. Крім того, він створює й інші незручності: будинки сусідів, що не можуть дійти згоди, розташовані на центральній вулиці Іршави, і запахами продуктів життєдіяльності 7 кіз та 5 свиней «насолоджується» вся вулиця. Тим не менш, у тому-таки рішенні чиновники все ж примудрились вказати неправдиві дані: гній сусіди родини Феєр розмістили на відстані не 11, а 8 м від жилого будинку, не згадавши при цьому за колодязь.
Підроблені документи
Позивачі стикнулися з усіма «барвами» бюрократії та корупції, шукаючи правду. Після чергового позову і чергової відписки родина Феєр отримала документ, із якого випливало, що, виявляться, жодних територіальних претензій до своїх сусідів вони не мають.
Акт узгодження меж, підписаний головою комісії Михайло Січ та затверджений міським головою Степаном Бобиком, засвідчував, що ті 0, 10 га, якими користуються сусіди родини Феєр не порушують нічиїх законних інтересів.
«Земельна ділянка загальною площею 0,10 га знаходиться у фактичному користуванні гр. М. для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Межі даної ділянки закріплені в натурі і не порушують законних інтересів та ніяким чином не обмежують права власності на землю суміжного землекористувача Феєр С.І. Однак, не дивлячись на неодноразові пропозиції, погодити вказані межі, громадянка Феєр С.І. відмовилась», — йдеться в акті узгодження меж.
Натомість, як стверджує сама Світлана Феєр, жодного посадовця чи члена земельної комісії на їх подвір’ї не було, відповідно, ні меж не погоджувати, ні відмовитись від цього господарі не могли.
«У нас завжди хтось є удома. Завжди потрібно пильнувати господарство, тому ніколи не залишаємо обійстя без нагляду. Про існування Акту узгодження меж ми дізналися в суді. Коли побачили документ, були шоковані, бо ніхто до нас погоджувати межі не приходив. І як можуть не бути обмеженими наші права, якщо наші сусіди на нашій землі розмістили відгрібну яму? Якби бодай один чиновник був у нашому дворі, він би побачив, як сьогоднішні межі «не порушують законних інтересів» нашої сім’ї. Ця довідка неправдива. У суді ж представник міської ради заявив, що вони на боці сусіда М., на яких на той момент був складений акт про захоплення землі», — стверджує позивачка.
Біда не ходить одна
Доля нагородила родину Феєр, як то кажуть, ще тими сусідами. Адже земельні незгоди є з дворогосподарствами з обох боків. Якщо одні сусіди на їх ділянці розмістили гній, то інші, за 2 м від їх будинку, побудували курник та кролятник.
«Дозвільні документи на споруду коштували сусідові М, як він сам сказав, 500 у.о. Який професійний архітектор міг намалювати та затвердити такий план?! – обурюється пані Світлана. — Можливо, якби ми запропонували хабаря котромусь із наших чиновників-земельників, але бажано більше, ніж наші сусіди, тоді справа і вирішилася б. Але ми не даватимемо хабаря за вирішення справи, де правда на нашій стороні», — твердо відзначає позивачка.
Нехай живе наш суд, найгуманніший суд у світі…
Не можуть знайти правди закарпатці і в суді. Тут, як кажуть у народі, «теж усе схвачено». У районному та апеляційному судах судді не бачать порушень.
Кожна заява, запит чи скарга до міської ради залишаються не переглянутими місяцями. А коли відповідь і приходить, то у ній нема нічого конкретного, проста відписка, яка не проливає світло на наближення кінця цієї історії. На жодне із засідань ні члени комісії, ні посадовці за стільки років не приходили. Керівництво міста ігнорує цих людей і їх проблему.
Зверталася родина Феєр по допомогу і до колишнього голови Закарпатської ОДА Олександра Ледиди, однак, посадовець прямого впливу на міського голову не має, оскільки це посада виборна. Вплив на мера розглядався б як корупція.
Однак родина не зупиняється і не опускає рук.
«Звертатимемось у прокуратуру, писатимемо в Київ. Не може бути так, щоб обранці чи чиновники відкрито говорили про те, що допоки вони будуть при владі, ми дихатимемо випарами і свого шматка землі не отримаємо. Десь же мусить бути на них управа! Маємо надію, що в Україні врешті верховенство права отримає гору над верховенством бездіяльності та корупції», — відрізає пані Світлана.
Звертаємося до прокуратури області: в Іршаві посадовці-корупціонери творять безчинства, перевищують свої службові повноваження, впливають на інші структури, вирішуючи власні питання – чи не привід це ініціювати перевірку їх роботи?
Олександра Машіка
Читайте також:
- Поділитись:
- Twitter(X)
- Telegram
- Viber