Експерт побачив загрозу для закарпатських угорців у проекті нової Конституції України.

У порівнянні з діючою Конституцією України, запропоновані главою держави Петром Порошенком конституційні поправки не призведуть до значущих змін, проте нові...

У порівнянні з діючою Конституцією України, запропоновані главою держави Петром Порошенком конституційні поправки не призведуть до значущих змін, проте нові положення, які стосуються особливого статусу мов нацменшин, можуть негативно вплинути на життя нацменшин, — про це сказав у інтерв’ю угорській інформаційній службі MTI експерт з правових відносин.

Кандидат юридичних наук, почесний голова Українського демократичного союзу угорців, який мешкає в Києві, зазначив, що усі ці питання відносяться до революційного оновлення влади, виконання обіцянок «майдану», а також вони важливі з точки зору встановлення миру в східних регіонах.

Мігай Товт наголосив на тому, що конституційні поправки в першу чергу стосуються перерозподілу влади і відносин між парламентом, урядом і президентом, а також місцевих і центральних органів влади.

Відповідаючи на питання, як змінилося б життя Закарпаття та інших регіонів, де проживають нацменшини після введення змін, Мігай Товт висловив думку, що будь-які елементи запропонованих поправок до Конституції не внесли б суттєвих змін у повсякденне життя представників нацменшин. У цьому відношенні можливо пропозиції замінити теперішні адміністративні назви (село, селище міського типу, місто) на «спільнота», українською «громада», можуть нести ризик. Це може привести до злиття, об’єднання, що у багатьох випадках означало б зміну на територіях, де проживають угорці, уже існуючої структури сільських місцевих органів влади, у багатьох випадках можливим стало б утворення змішаних етнічних громад.

За словами експерта, варто звернути увагу на внесену президентом пропозицію, згідно якої місцевим та регіональним радам буде надано право про надання конкретного статусу російській або іншій мові нацменшин в тій адміністративній одиниці.

На думку Мігая Товта, це, на перший погляд, демократичне формулювання на конституційному рівні може негативно вплинути на багато аспектів здійснення мовних прав. Адже згідно із Законом про мови 2012 року за умови, якщо кількість осіб — носіїв регіональної мови, що проживають на території розповсюдження цієї мови, становить 10 і більше % чисельності її населення, для цього регіональній мові на даній території вводиться цілий ряд преференцій. Нова пропозиція передбачає наявність якнайменше 50 % носіїв регіональної мови, але важко припустити, що у такій адміністративній одиниці, де носії мови є у меншості, сформується такий представницький орган, який би підтримував надання привілейованого статусу мовам нацменшин.

Голос Карпат

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber