1. Головна
  2. >
  3. Суспільство

Після служби "плюнули в душу" й залишили вмирати: герой з України бореться з раком й несправедливістю влади

254

Ветеран, який пройшов пекло війни та отримує 2 300 пенсії, розповідає, як після діагнозу онкології держава відмовилася від нього — «Виживай як хочеш».

Після служби "плюнули в душу" й залишили вмирати: герой з України бореться з раком й несправедливістю влади

Колишній військовий, який захищав Україну на сході, відверто розповідає про реалії життя після фронту. Свої роки в окопах він віддав за країну, але коли повернувся — почув гірку правду: держава забуває своїх героїв. Сьогодні він живе на пенсію в розмірі 2 300 гривень. Цих грошей не вистачає навіть на базові ліки, не кажучи вже про лікування онкології, яку виявили після служби.

Читайте також: Тиса кишить зміями: на Закарпатті виявили небезпеку в одній з популярних водойм (ВІДЕО)

«Коли ти воюєш — ти герой. А як тільки отримав поранення або хворобу — ти вже тягар для системи. Не дзвонять, не запрошують, ніхто нічого не пропонує», — каже ветеран із болем у голосі.

Чоловік каже, що його не дивує бажання молодих українців ухилятись від мобілізації. На його думку, жоден урядовець не пояснить, чому після війни ветеран має виживати на межі бідності, а СЗЧ — соціально захищені.

Читайте також: Закарпатцям платитимуть за "вбитих змій"?: плазуни взяли в облогу відомий курорт. Одна змія — від тисячі гривень

«Не осуджую тих, хто не пішов. Вони нічого не втратили, а я — здоров’я, життя друзів, надію на майбутнє. Якщо маєш шанс відсидітись — краще бережи себе. Тебе ніхто не підтримає після війни», — додає він.

Після отриманого діагнозу допомоги від держави не було. Жодного дзвінка, жодної програми підтримки. Лікарі — чесно кажуть: “Шукай гроші сам”. Волонтери — єдине джерело порятунку.

Ветеран звертається до суспільства: “Ми стали непотрібні. Держава не планує нашого виживання. Можливо, ми більше потрібні мертвими, ніж живими…”

Читайте також: Бійці тилу на Закарпатті з "бокалом в руках" : що витворяють переселенці-чоловіки у місцевих громадах?

Читайте також: