1. Головна
  2. >
  3. Суспільство

"Фантастичні" платіжки й небезпечні борги: комунальні підприємства масово знущаються над українцями й вимагають гроші

38

Українцям нараховують борги та подвійні рахунки та комуналку.

"Фантастичні" платіжки й небезпечні борги: комунальні підприємства масово знущаються над українцями й вимагають гроші

Українцям нараховують борги за комунальні послуги в зруйнованих будинках. 

Про це розповів експерт у сфері ЖКГ, голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко в інтерв’ю журналістці Олені Кістріце. 

Жителі зруйнованих будинків в Україні стикаються з шокуючою практикою: комунальні підприємства продовжують виставляти їм рахунки за електроенергію, газ та інші послуги, попри повне знищення житла внаслідок російських обстрілів. Експерт назвав цю ситуацію “не просто правовим свавіллям, а справжнім знущанням над споживачами”. 

Показовий випадок трапився у Кривому Розі у 2022-2023 роках. Багатоквартирний будинок було повністю зруйновано ракетним ударом, однак це не зупинило місцевий енергозбут.

“У Кривому Розі повністю зруйнували будинок – пряме влучання ракети. Це було у 2022-2023 роках. Але це не завадило місцевому енергозбуту принести платіжки та повісити їх на паркан. Мовляв, ось вам рахунки за електроенергію – ви зобов’язані заплатити”, – розповів Попенко.

Подібна практика поширена і на прифронтових територіях. За словами експерта, на Харківщині енергозбут вимагав від жителів Вовчанського району їхати знімати показання лічильників буквально за кілька кілометрів від лінії фронту.

“Харківобленерго змушував людей з Вовчанського району у 2023 році їхати туди за 5 км до кордону, коли він ще не був окупований. Вимагали поїхати, зняти показання лічильників і надати їм. Інакше люди отримували платіжку на 8000 гривень за електроенергію”, – зазначив Попенко. 

Коли люди пояснювали, що не можуть поїхати на небезпечну територію, їм відповідали, що це “їхні проблеми”.

“Люди кажуть: “Так там же прифронтова зона, ми не можемо туди їхати”. А їм відповідають: “Це нас не стосується. Не хочете їхати – платіть 8000 гривень”. І це масова практика в прифронтових містах”, – підкреслив експерт. 

Ще більш абсурдна ситуація склалась із жителями раніше окупованих територій. Після звільнення Харківської області виявилось, що люди змушені платити двічі – і окупантам (під загрозою зброї), і потім українським комунальним підприємствам.  

“Жителі Куп’янська, коли місто було шість-сім місяців в окупації, отримували платіжки від окупантів і змушені були під дулами автоматів їх оплачувати. Проходить пів року, місто звільняють – і приходить Харківобленерго з вимогою: “Ви маєте за цей період також нам заплатити”, – розповів Попенко.

На зауваження людей, що українських постачальників там не було, а електроенергія надходила з Росії, представники облнерго відповідали, що “дроти ж наші” і вимагали оплату. За словами експерта, жодних компенсацій чи рішень із цих питань досі не прийнято.  

Подібні проблеми зачепили сотні тисяч українців, майно яких опинилось на тимчасово окупованих територіях – у Київській, Сумській, Харківській областях. Після звільнення цих територій комунальні підприємства виставляли додаткові платіжки за 6 місяців окупації.  

“Облгаз нарахував усім, хто був у Київській області, плату за кілька місяців споживання газу, хоча фактичного споживання не було. Точно так само ЖЕКи почали виставляти рахунки за прибирання прибудинкової території”, – зазначив Попенко.

Експерт охарактеризував ситуацію як “вияв абсолютного інфантилізму держави”, яка не захищає своїх громадян від комунального свавілля навіть в умовах війни та екстремальних ситуацій.

Державні органи, які мали б контролювати цю сферу – НКРЕКП і Держпродспоживслужба – жодним чином не впливають на монополістів, що виставляють неправомірні рахунки. Наразі в Україні відсутні ефективні механізми захисту споживачів від подібного свавілля.

Нагадаємо, Українці масово втрачають гроші з рахунків: банк здиратиме плату за безкоштовні послуги. Що треба знати?  

"У ТЦК сказали — ховатися до 1 вересня, бо можуть забрати": педагоги під прицілом мобілізації. Що кажуть юристи? 

Читайте також: