Частина чоловіків може втратити бронювання: кому варто готуватись до мобілізації.

Бронювання працівників від мобілізації залежатиме від актуальних критеріїв, які постійно оновлюють міністерства та ОВА.

З грудня 2024 року бронювання військовозобов’язаних в Україні регулюється урядовою Постановою №76, яка визначає критерії для внесення до Єдиного переліку органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Про це повідомляє 24 Канал.

Рівні критичності: державний, галузевий, місцевий

Система визнання підприємства критично важливим включає три рівні: загальнодержавний, галузевий (відомчий) та місцевий. Загальнодержавні критерії залишились незмінними порівняно з попереднім роком: вони охоплюють великі підприємства, критичні сфери економіки та резидентів Дія.City. Додатковими вимогами є високий рівень заробітної плати (не нижче 2,5 мінімальних) і відсутність податкової заборгованості.

Для малого та середнього бізнесу більш доступними є галузеві критерії, які розробляють міністерства, та критерії на рівні територіальних громад, що затверджуються обласними військовими адміністраціями (ОВА).

Підприємства можуть подавати документи одночасно за декількома напрямами — наприклад, за критеріями як міністерства, так і ОВА, якщо вид діяльності це дозволяє.

Читайте також: 17-річні мають стати на облік у ТЦК: названо терміни і наслідки за порушення

Нормативна база: понад 30 наказів і розпоряджень

Наразі чинними є понад 30 наказів міністерств та розпоряджень ОВА, які визначають критерії важливості. Як правило, накази включають:

перелік суб’єктів, на які вони поширюються;
умови, яким має відповідати підприємство;
очікуваний результат у разі дотримання умов.

Мінагрополітики у наказі №4282 від 10 грудня 2024 року визначає, що підприємство має відповідати щонайменше двом критеріям із чотирьох, зокрема:

володіти щонайменше 500 га угідь або 50 га садів;
мати річний дохід не менше 20 млн грн;
сплатити податків не менше 324 тис. грн за попередній квартал;
належати до сфери управління Мінагро або бути на 100% державним.

Крім агровиробників, до переліку можуть потрапити також підприємства з переробки, зберігання чи торгівлі агропродукцією.

Мінкульт наказом №67 від 7 лютого 2025 року встановив галузеві критерії без обов’язкових умов щодо доходів чи податків. Достатньо відповідати хоча б одному критерію, серед яких:

діяльність у сфері культури чи креативних індустрій;
реалізація щонайменше двох проєктів зі створення національного культурного продукту у 2024 році;
реєстрація до 1 січня 2022 року та здійснення основної діяльності відповідно до КВЕД у сфері креативних індустрій.

Також у сфері інформаційної діяльності (крім парламентського мовлення) критерії охоплюють:

підтримку діяльності іноземних медіа;
статус провайдера аудіовізуальних сервісів із національним охопленням;
внесення до Державного реєстру видавців і виготовлення шкільних підручників;
дослідження телеаудиторії;
поширення друкованих медіа на деокупованих чи прифронтових територіях.

Читайте також: Зеленський підписав новий закон про штрафи від ТЦК: на кого чекає сюрприз

Критерії в регіонах: приклади Києва та Львова

У Києві затверджено 19 критеріїв важливості. Для включення до переліку достатньо відповідати одному критерію, але в межах нього можуть бути додаткові підкритерії — наприклад, ліцензія або розмір податкових відрахувань.

Серед прикладів — оптова торгівля агропродукцією (овочі, м’ясо, молочні вироби). Але для визнання такого бізнесу важливим необхідно відповідати всім трьом умовам:

обсяг реалізації понад 30 млн грн на рік;
відповідний КВЕД;
середній податок з доходів фізосіб — щонайменше 3600 грн за пів року.

У Львівській області підприємство визнається важливим, якщо відповідає хоча б двом із десяти критеріїв. Наприклад:

обсяг податків до бюджету громади на рівні:
- 0,5% бюджету громади (індекс податкоспроможності ≥1);
- 1% (індекс від 0,5 до 0,999);
- 1,5% (індекс <0,5);
річний дохід не менше 80 млн грн;
кількість працівників;
участь у зовнішньоекономічній діяльності;
статус агропідприємства.

Читайте також: В Україні оновили правила бронювання військовозобов’язаних: кого торкнеться новий порядок

Постійний моніторинг змін — ключ до збереження броні

Відсутність єдиної системи критеріїв і часті зміни в нормативній базі вимагають від бізнесу постійного контролю. Навіть мінімальні зміни у формулюваннях чи числових показниках можуть вплинути на право компанії на бронювання.

Підприємство може обирати, за яким критерієм (міністерським чи місцевим) подавати документи, орієнтуючись на те, який шлях забезпечує найшвидше підтвердження відповідності.

У разі позитивного рішення компанію вносять до Єдиного переліку, після чого можна ініціювати бронювання через «Дію». Але процес не завершується на цьому — важливо слідкувати за оновленнями нормативних актів, інакше статус критичності можна втратити.

Крім того, наявність заброньованих працівників автоматично підвищує ймовірність перевірки ТЦК щодо ведення військового обліку на підприємстві.