Сирський вперше розповів, як готувалася Курська операція ЗСУ.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розкрив деталі підготовки Курської операції ЗСУ.

За його словами, командири задіяних у ній підрозділів дізнались про план лише за 2 тижні до початку наступу. Про це він повідомив в інтерв’ю lb.ua, пише УНІАН.

Що передувало операції

"Якщо ви пам'ятаєте, влітку минулого року ситуація була настільки критична для нас — ворог розпочав наступальну операцію. Спочатку хотів наступати на Харків, але нам вдалося випередити його в діях. Ворог не очікував, що у нас є якісь резерви", - зазначив Сирський.

За його словами, на той момент сім бригад Сил оборони були виведені для ротації. І коли вже стало абсолютно зрозуміло, що ворог почне наступ на Харків, а цьому було багато свідчень — дані нашої розвідки, Головного управління розвідки, фронтової розвідки, тобто перехоплення, — і всі вони стосувалися того, що росіяни виводять частини, дають їм час на перегрупування, на відпочинок, і з початку травня починають наступ.

Сирський при цьому зауважив, що росіяни планували цей наступ у 20-х числах квітня, але потім цей термін зсунувся на початок травня.

"Коли це вже стало зрозуміло, я доповів президенту, і ми висунули усі наші резерви — бригади, які знаходилися на полігонах, на відновлені боєздатності — до кордону. Взагалі, головна ідея противника полягала в тому, що цей стратегічний наступ вони планували провести після завершення бойового злагодження 44-го армійського корпусу. Він складав основу цього угруповання. Він був повністю знову сформований, тобто це було нове об'єднання. І чисельність цього угруповання, наскільки я пам'ятаю, коливалось в межах 140-160 тисяч, це дуже багато", - розповів Сирський.

За його інформацією, цими силами окупанти планували наступати на двох напрямках — Харківському і Сумському.

"Коли ми почали висувати наші частини до державного кордону — а цей корпус (44-й — ред.) ще не закінчив бойове злагодження, його частини були на полігонах, — російське командування у відповідь на наші дії, які для них були неочікуваними, прийняло рішення наступати тими силами, які були у них в наявності. За нашими даними, це було десь 46 тисяч в районі Бєлгорода і 23-26 тисяч на Сумському напрямку", - зазначив Головнокомандувач ЗСУ.

В результаті, за його словами, дії ворога виявилися невдалими, його було відкинуто. Противник поніс дуже великі втрати і поступово почав перекидати ті частини, які готувались до наступу на Суми, на Харківський напрямок. Але й це росіянам не допомогло, наступ провалився.

Після цього, як зазначив Сирський, противник перегрупувався, завершив підготовку 44 корпусу і фактично з середини червня розпочав стратегічну операцію на всьому фронту. Почав наступати на Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк, Покровськ, Запоріжжя, на Куп’янському напрямку, на Лиманському, тобто фактично скрізь.

Наступ 6 серпня на Курську область РФ

"Ситуація була критична, і в цих умовах треба було зробити щось таке, щоб максимально послабити натиск ворога. І тоді, власне, народилася ідея провести свій контрнаступ там, де противник цього не очікує і де він найбільш слабкий", - сказав Головнокомандувач.

Тоді й було вирішено здійснити наступ на Курську область РФ, звідки противник планував наступати на Сумщину. Бо в наслідок того, що росіяни перекинули звідти всі свої частини на Харківський напрямок, у них залишились тільки підрозділи, які прикривали державний кордон або ті, які знаходилися в глибині для виконання якихось окремих завдань.

"Тоді, завдяки тому, що нам вдалося доукомплектувати п’ять бригад, ці бригади поміняли бригади Десантно-штурмових військ, які були в боях на Торецькому напрямку (95 бригада), в районі Часового Яра (там 80-ка стояла). Нам вдалося їх вивести, підготувати. Причому все це відбувалося фактично з коліс. Бригади виходили, навіть не доукомплектувалися повністю. В бригадах було по два батальйони, тому що треті батальйони тільки доукомплектовувалися. Тоді нам довелося розкомплектувати дві бригади, ви пам'ятаєте — 153-ю і 155-ю — і за рахунок них ми доукомплектували власне ці бригади. І розпочали наступ 6 серпня", - розказав Сирський.

Він наголосив, що вдалося все це зберегти в таємниці.

"Спочатку чотири людини знали, потім, звичайно, знали командири вже безпосередньо за 2 тижні до наступальних дій. Але це потребувало дуже детальної, ретельної підготовки. Зокрема, підготовки особового складу, тому що перейти державний кордон, як виявилося, це теж для деяких був своєрідний такий моральний бар'єр", - зазначив Головнокомандувач.

За словами Сирського, напередодні наступу, він об'їздив всі підрозділи, роти, зустрівся з солдатами і кожному розповів, для чого йдемо на Курщину і чому саме тут.

Він зазначив, що смуга вдовж кордону була дуже потужно збудована.

"Ми змогли проробити проходи в їхніх загородженнях тільки близько 12 години дня. Це проблема є і на деяких інших ділянках. Уявіть, подолати два протитанкових рови, кожен глибиною і шириною до 3-4 метрів. Всі тетраедри (протитанкові загородження, їх ще називають "зуби дракона" — ред.) з'єднані між собою металевим тросом, а на деяких ділянках ще й заміновані. Їх починає стягувати інженерна техніка, і тут йдуть підриви протитанкових мін. І плюс дрони", - підкреслив Сирський.

За його словами, тоді Силам оборони дуже пощастило, бо на той час у противника не було дронів на оптоволокні (вони тільки почали з’являтися).

"Це для нас потім стало великою проблемою. А на той момент, кількість наших дронів переважала, нам вдалося скоординувати підрозділи БПЛА з діями штурмових підрозділів. До речі, тоді вперше про себе заявили штурмові батальйони. Вони показали свою високу ефективність. Пам'ятаєте, була теза, що треба комплектувати тільки ті бригади, які мають традиції, досвід, які воювали, а ці підрозділи були сформовані з нуля. Деякі командири навіть не кадрові були", - зауважив Сирський.

За його словами, ці бригади пішли попереду, проробили проходи спільно з інженерами, прорвали оборону.