Підвальні монстри й небезпека врожаю в пивницях: що за істота з'їдає у закарпатців їхні запаси?.

Людям важко зберегти власний врожай у пивницях й підвалах.

Позаторік в регіоні врожай городини попсували як погодні умови, так слимаки й гризуни. Врожай другого хліба, пригадують закарпатці, доводилось вибрати майже у муках. Найперше на неврожайність картоплі істотно вплинули майже рекордні температури улітку. Земля висохла і потріскалась, овочі на городах "варились" й пеклись під сонцем. Пересихали водойми у регіоні, бо ж дощу не було більше двох місяців.

Торік проблем із врожаєм на Закарпатті через погоду було не менше. Рекордна спека, що дісталась навіть до гір, висушила одну із найбільших водойм регіону та призвела до низької врожайності на полях.

Що стосується "другого хліба" в областях України, то торішній сезон, відзначають аграрії, є одним з найбільш невтішних. Погодні умови укотре завадили фермерам вчасно почати вибирання врожаю. Крім того, в самому розпалі вибирання картоплі, українські аграрії були змушені імпортувати цей один з актуальних продуктів із Польщі й Литви. Картоплі "якісного врожаю" на вітчизняних ринках не вистачало.

Тим часом, за останній період вартість картоплі на ринках держави істотно пішла угору. У лютому 2025-го спостерігався новий рекорд цього овоча.

У листопаді 2024-го на закарпатських базарах та в магазинах кілограм "другого хліба" можна було купити від 25-30 гривень. У супермаркетах ціни були врази вищі - 50-60 гривень за кілограм.

У січні нового року вартість овоча укотре пішла угору.

Одна біда запастись магазинним продуктом, а інша - зберегти власний із грядки

Місцеві жителі не бояться роботи та вміло працюють на земельних ділянках. Від початку повномасштабного російського вторгнення люди взялися ще більше за землю, щоб мати, де посіяти й посадити власний врожай та зробити ним запаси на зиму.

Щоправда, чим більше господар пітніє з аршовом й мотикою, згорбившись на городі, тим більше доводиться рятувати врожай від поїдань шкідниками. А їх цього разу, таки, вистачало. Найперше, людську городину змітали вщент руді слимаки, а пізніше запаси врожаю - кукурудзи й картоплі в підвалах й пивницях поїдали ще й гризуни.

Люди витрачали багато коштів на різну отруту для боротьби із нашестям мишей. Гризуни "атакували" обійстя жителів.

Цього разу проблема із гризунами в підвалах мешканців набирає масштабів. Люди кажуть, що в зв'язку з похолоданням гризуни вкотре сунуться до обійсть в пошуках їжі.

"Біда знову. Ніяк не в силах дати ради цьому нашестю. Пацюки завелись у підвалі й пивниці. У двох мішках вже погризли картоплю", - відзначає пані Олена.
"Купила отрути - понасипала в кутках, та не їдять, а лиш картоплю гризуть і моркву. Тож тяжкий то наш труд. Одне горе, як вибрати той урожай із землі, інше - як той самий врожай зберегти", - відзначає Олена.
"Зайвих ротів є багато. Хоч треба щось робити із цим нашестям, бо зима хоч й закінчилась, до нового врожаю ще досить далеко. Овочі в магазинах дорожчають. Власний врожай хочеться вберегти, - відзначає газдиня.

Нагадаємо: Гриби чи м'ясо: як виживають закарпатці на дарунках природи й чи мають вигоду?

Читайте також: