Весняні палії потрапили "під приціл": кому з українців доведеться заплатити до 30 тисяч гривень штрафу?.

З настанням весни українці починають частіше спалювати торішнє сухе листя, гілки та траву.

Але палії мають знати, що на них чекатимуть штрафи, оскільки їхні дії шкодять природі та оточенню.

Як нагадали в Міністерстві юстиції України, спалювання сухостою деструктивно впливає на довкілля. Оскільки внаслідок таких дій:

забруднюється повітря;
знищуються мікрофлора ґрунту та біорізноманіття;
знижується родючість ґрунту;
зростає ризик пожеж.

Саме тому в Кодексі України про адміністративні правопорушення прописано покарання за порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77 КУпАП). За такі дії передбачено штрафи:

на громадян: від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) (1530−4590 грн);
на посадовців: від 270 до 900 НМДГ (4590−15300 грн).

Окрім того, якщо внаслідок спалювання сухостою було знищено або пошкоджено ліс, чи це призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, передбачена інша відповідальність. Штрафи будуть вищими:

для громадян: від 270 до 900 НМДГ (4590−15300 грн);
для посадових осіб: від 630 до 1800 НМДГ (10710−30600 грн).

Також варто памʼятати, що ст. 77-1 КУпАП забороняє самовільно випалювати рослинність або її залишки: стерню, луки, пасовища, опале листя на землях сільськогосподарського призначення, у парках та у смугах відводу автодоріг і залізниць. За це передбачено такі штрафи:

на громадян: 180−360 НМДГ (3060−6120 грн);
на посадових осіб: 900−1260 НМДГ (15300−21420 грн).

Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, становить:

для громадян: 360−720 НМДГ (6120−12240 грн);
для посадових осіб: 1260−1800 НМДГ (21420−30600 грн).

"Погодьтеся, що варто відмовитися від спалювання сухої трави, листя та чагарників. Адже спалювання сухостою – це небезпечна та шкідлива практика, яка не має жодних наукових обґрунтувань", – наголошують у Мін'юсті.