Радіаційна загроза над Україною: чим слід зробити запаси в найбільш доленосний момент?.

Ситуація на АЕС - досі невтішна. Ймовірний витік радіації після атак російського дрону.

В Україні можуть з'явитись проблеми із витоком радіації після пошкоджень росіянами 40-річного саркофагу на території ЧАЕС.

Після дронової атаки напередодні, 14-го лютого, енергетики провели термінове дослідження конфайнменту і загалом укриття над 4-м енергоблоком ЧАЕС. Там повідомили, що найгірші очікування справджуються. З'явилася ймовірність виходу назовні радіоактивних речовин.

Читайте також: Масштабний карантин у Закарпатській області: де ввели "строгий режим"?

Що саме пошкодив дрон в укритті

Атака на ЧАЕС сталася о 01:59 у ніч на 14 лютого. У ДСП "ЧАЕС" розповідають подробиці: пряме влучання "Шахеду" сталося в захисну оболонку Арки Нового Безпечного Конфайнменту об'єкта "Укриття" на відмітці 87 метрів над приміщенням технологічного обладнання. Воно забезпечує функціонування самого Конфайнменту у дистанційному режимі, зазначили у ДСП "ЧАЕС".

"Внаслідок цього було пошкоджено зовнішню та внутрішню оболонку (обшивку) Арки НБК та обладнання системи основних кранів.
Також виявлено локальне загоряння зовнішньої й внутрішньої обшивок Арки НБК", - додали на підприємстві.

Читайте також: Ніхто не уникне відповідальності: українцям готують пекельні обшуки у власних домівках?

Витік радіації може статись за певних обставин

Про небезпеку, що є цілком реальною наразі, також розповів головний інженер станції Олександр Титарчук. Він зазначив, що першому саркофагу Чорнобильської станції скоро виповниться 40 років — його побудували одразу після аварії. За кошти світової спільноти звели новий конфайнмент, що ізолює радіацію.

Читайте також: Таємничий вхід чи печера: що знайшли закарпатці на одному зі старих фото в мережі Фейсбук? (ФОТОФАКТ)

«Після влучання безпілотника РФ укриття ЧАЕС перестало виконувати свою функцію. Тепер є ймовірність виходу радіоактивних речовин в силу тих чи інших дій, які можуть бути на старому об’єкті укриття», — каже Титарчук.

Зараз ситуацію контролюють: перевищення радіаційного фону не спостерігають. Тепер фахівці працюватимуть над проєктом відновлення укриття. За словами головного інженера ЧАЕС, це «питання не одного місяця».

Що слід буде зробити усім українцям, якщо радіація вийде із саркофагу. Чи слід турбуватись жителям областей України?

Читайте також: Росіяни підірвали радіаційний об'єкт у Чорнобильській зоні: що загрожує світу вже зараз?

Якщо загроза буде дійсно реальною і радіація може вирватись певним чином із саркофагу, то небезпека стосуватиметься не лише областей України, а й інших держав. Унаслідок чергового вибуху на АЕС радіація може поширитись на далекі відстані. Далеко не всі продукти можна буде їсти. Українцям слід зробити запас продуктів, щоби можна було протриматись у перші дні після аварії.

Що не можна буде вживати в їжу?

Не можна буде, на жаль, їсти нічого, що було на відкритому повітрі.

Тобто, продукти з власного саду чи городу стануть непридатними.

Читайте також: Суїцид на Хмельниччині й інциденти у закарпатських ТЦК. Що в них спільного й чому люди бояться?

Крім того, не можна буде їсти і пити все, що знаходилося в квартирі при відчинених вікнах та кватирках або просто без кришок. Можна буде їсти і пити лише те, що знаходиться у закритих контейнерах, герметично закупорених банках, а також у холодильниках та морозильних камерах. Крім того, потрібно зробити запас продуктів, які допоможуть вижити спочатку після ядерної аварії, поки не налагодять постачання громадян водою та їжею.

Що потрібно запасти на випадок аварії на ЗАЕС?

Фахівці склали список рекомендованих продуктів:

Читайте також: Епідемія бере в лапи все більше дітей: на Закарпатті - найжахливіша ситуація з кількістю хворих на грип і ГРВі

Сублімовані продукти (каші, супи, вермішель);
Розчинні напої в герметичних упаковках - кава, чай, сухе молоко м'ясні, рибні, овочеві;
Хлібці та печиво в упаковках, енергетичні батончики;
Горішки в пачці чи банках;
Шоколад Сухофрукти Каші швидкого приготування без окропу (гречка, перловка, кускус, вівсянка, кіноа, манка).

Крім того, потрібно також запастися водою. Воду запасають із розрахунку по 3 літри на людину на один день для пиття та приготування їжі, а також по 10-12 літрів на кожного для особистої гігієни. Крім того, потрібно зробити запас вологих серветок та корму для домашніх тварин. При цьому корм також має бути у герметичних упаковках.

Читайте також: Німці, турки, угорці й "золотий ідол": де шукати найбільшу золоту нішу у Закарпатській області?