Німці, турки, угорці й "золотий ідол": де шукати найбільшу золоту нішу у Закарпатській області?.

Найцінніші метали знаходяться в регіоні одразу в кількох районах.

Останнім часом у соцмережах спливають гучні заголовки про наявність дуже цінних металів, зосереджених в Україні і які потребує сам Дональд Трамп. На території України є кілька цінних родовищ рідкоземельних металів. Рідкісноземельні метали (далі – РЗМ) – це група з 17 хімічних елементів, до яких належать лантаноїди (лантан, церій, празеодим тощо), а також скандій і ітрій. Попри назву, ці метали не є дуже рідкісними. Але їх видобуток та очищення є доволі складним і дороговартісним процесом. До того ж, поклади цих ресурсів є не в кожній країні.

Читайте також: Землетрус в Угорщині: закарпатців застерегли про ймовірну біду на прикордонних територіях

Такі метали широко використовуються у різних галузях – від виробництва електроніки (смартфонів, ноутбуків), електромобілів і навіть космічних технологій до створення оборонних систем (радарів, лазерів). Ці метали мають унікальні фізико-хімічні властивості, і замінити їх іншими матеріалами неможливо. Рідкісноземельні метали в Україні Україна багата на корисні копалини. За оцінкою видання Forbes за 2023 рік, сукупна вартість корисних копалин в Україні сягала до $15 трлн. Зазначалося, що понад 70% загальної суми припадають на три області — Донецьку, Дніпропетровську та Луганську.

Читайте також: Ніхто не уникне відповідальності: українцям готують пекельні обшуки у власних домівках?

Крім того, українські родовища літію є одними з найбільших в Європі. Вони оцінюються у 500 000 тонн. Літій – один із ключових компонентів для виробництва різної продукції – від смартфонів до винищувачів. За 1990-ті роки в Україні було розвідано низку перспективних рідкіснометалічних родовищ берилію, цирконію, літію, танталу, ніобію та ін.

Читайте також: Суїцид на Хмельниччині й інциденти у закарпатських ТЦК. Що в них спільного й чому люди бояться?

Також виявлені нові типи комплексних руд, що містять скандій, ванадій, ґалій та ін. Які цінні метали зосереджені у Закарпатській області й де їх шукати? Специфічна геологічна історія і будова території Закарпаття призвели до утворення в її надрах великої кількості рудних і нерудних корисних копалин, державного та місцевого значення мінеральних, термальних і прісних вод, в тому числі відсутніх в інших регіонах України.

Читайте також: Епідемія бере в лапи все більше дітей: на Закарпатті - найжахливіша ситуація з кількістю хворих на грип і ГРВі

В області розвідано родовищ золота — 2, свинцево-цинкових руд — 3, кам'яної солі — 3, бариту — 1, каоліну — 2, цеоліту — 2, мінеральних фарб — 2, тугоплавких глин — 5, бентонітових глин — 2, алуніту — 2, цементної сировини — 5, облицювально-декоративного каміння — 18, пильно-стінового каменю — 11, перлітів — 4, керамзитових глин — 2, скляної сировини — 4, піску будівельного — 3, буто-щебневої сировини — 45, цегельно-черепичної сировини — 48, природного газу — 2, прісних вод — 21, термальних вод — 17, мінеральних вод — 18.

Читайте також: Епідпоріг перевищено, є велика загроза: жорсткі обмеження у Закарпатській області в окремих районах?

У 1990-х роках на території Закарпаття велась експлуатація біля 120 родовищ кар'єрним способом, Солотвинського родовища кам'яної солі двома шахтами, Солотвинського родовища газу, 4-х родовищ термальних, 7 — прісних і 12 — мінеральних вод. Найбільша "золота жила" - у Берегівському районі. Мужіївмький золоторудних Мужіївське золоторудне родовище — родовище золота в Берегівському районі Закарпатської області. Єдине в Україні родовище золота із затвердженими запасами. Розташоване біля села Мужієво, у південно-західній частині Берегівського низькогір'я.

Читайте також: Потужний льодохід на закарпатських річках: льодові брили, розміром з "айсберг" (ФОТОФАКТ)

Золото тут здавна добували і німці, і турки, і угорці, і українці. Турки у середньовіччі, зокрема, вивезли за 200 років близько 20 т. Добували на той час примітивно,— це було кайло, світильник, грабарка. Золотошукачі слідували за золотоносними жилами, що знаходились в м'якому каоліні. Вони занурювались углиб не більше, як на 200 метрів. З цього ж каоліну за часів Австро-Угорщини виготовляли знамениту на увесь світ віденську порцеляну. Система старих штолень дуже акуратна й логічно завершена. А в деяких місцях залишені були навіть купки руди, готової до промивання.

Читайте також: Врізало 35 градусів?: Україну стискає в морозних обіймах