Не всі відзначають із цілим світом: у закарпатських родинах - Святвечір за новим стилем.

Цьогоріч в Україні Святвечір відзначають 24-го грудня.

Третій рік ці одні із веселих свят у всьому світі проходять в умовах війни для багатьох українських родин. Йдеться про тих, що залишились у важкий доленосний момент в Україні, не поспішивши взяти валізу й перетнути кордон. Про тих солдатів, що захищають державу із перших днів рашистських атак, про дітей, що залишились без рідних батьків. На жаль, війна зруйнувала ряд цінностей в житті мирних людей. Чимало українців уже й забули, що таке свято й веселість на рідній землі. За святковим столом не збираються, як раніше й навряд чи зберуться, і винна у цьому російська агресія.

На залежно від всього, традиції залишаються. Війна віддаляє родини, водночас дає віру та силу вистояти у цій жорсткій боротьбі й дочекатись перемоги над злом.

Читайте також: Аварійні відключення в Україні: в яких регіонах - вимушений блекаут перед Різдвом?

Сьогодні у всьому світі відзначають Святвечір. За новим стилем, його святкують у багатьох місцевих громадах і в Україні - ідеться про конфесії, що відійшли від Московського патріархату й святкують за новим календарем. Торік, 25-го грудня православні та греко-католики України вперше святкували Різдво Христове за новоюліанським календарем. Після церковної реформи дату свята остаточно перенесли з 7 січня і на державному рівні. У той же час в Україні до цього часу в деяких громадах зберігають старий стиль свята - 6-го січня та продовжують бути у складі Московського патріархату.

Чи святкуватимуть на Закарпатті Різдво у всіх конфесіях 25-го грудня за новим стилем?

У багатьох місцевих громадах православні й греко-католики ще торік перейшли до Української Православної церкви (КП). Це зробили, зокрема, у Солотвинській ОТГ, де з Московського патріархату вийшли в шести релігійних громадах.

Читайте також: Новий блекаут огорне регіони: чи слід українцям боятись жорсткіших відключень світла?

Також цього року, 26 вересня, ще в одній громаді перейшли до Київського патріархату на Перечинщині. Йдеться про громаду села Порошково.

Станом на грудень 2023-го року у регіоні налічувалось понад 490 релігійних православних громад Московського патріархату.

24 грудня - Святвечір другий рік поспіль відзначають на Закарпатті у багатьох родинах - вірників православної й греко-католицької конфесій. Однак, у регіоні і досі є православні релігійні громади, що залишаються під владою Московського патріархату й святкують цю дату 6-го січня й відповідно Різдво - 7-го січня.

Читайте також: "Райська насолода" в Україні задала покупцям жару: ціни "б'ють" в саме серце

Різдвяне привітання владики Теодора єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії

Христос рождається! Славімо його! Цим радісним привітом Вітаю вас всіх Дорогі брати і сестри. З цим світлим святом Різдва Христового!

Різдво Христове - це є радісна подія, яка відбувалася в дуже складних умовах. Ісус Христос мусив народжуватися у вигнанні. Ісус Христос мусив народжуватися в той час, коли його земля була окупована. Ісус Христос після свого народження змушений був покинути свою домівку і був переслідуваний.

Вже вкотре ми зустрічаємо Різдво у стані війни і для нас це є дуже великим переслідуванням, але приклад Ісуса Христа дає нам надію і дає нам силу в те. що зло не має останнього слова, переслідувачі не мають перемоги.

І ми з надією на Божу допомогу також сподіваємося що цей 2025 рік стане для нас роком Перемоги.

Читайте також: Святковий бум-2025 і показуха в тилу: як гуляють у цей час в Україні й чи доречна "помпезність"?

Цим святковим привітанням я хочу обняти кожне зболене християнське серце. Дорогі брати і сестри, воїни, переслідувані, ті котрі є в неволі Різдво Христове - це є свято надії, щиро бажаю аби ця надія замешкала в кожному нашому серці, щоби ми віднайшли радість в Ісусі Христі, котрий народжується для того щоби спасти людину, щоби принести їй визволення від гріха і від смерті.

Читайте також: Війна і Святвечір: що готують у закарпатських родинах до свят й чому ріжуть свиней?

Вірмо в христову перемогу, вірмо в те, що, Христос, котрий народжується в віфлеємі, приходить для нас для того, щоб обдарувати нас миром і великою радістю котрі не про вб'ють і котрі не можуть забрати ні ворог, ні війна.

Христос приходить до нас як спаситель, віримо в нього. Маємо кріпку надію на його перемогу і огорнімо своєю любов'ю також і наших ближніх, особливо тих котрі сьогодні найбільше потребують нашої християнської уваги.