Кого з жінок реально можуть мобілізувати: понад 60 тисяч українок уже на полі бою.

Українцям рекомендують позбутися ілюзій і почати готуватися до оборони. Мобілізація жінок - не нововведення.

Останнім часом почастішали розмови про те, що Україні, можливо, доведеться оголосити мобілізацію жінок, якщо вона хоче перемогти у війні з Росією. Про це говорять військові, експерти та навіть окремі політики. Наразі до війська і далі призивають лише тих, хто має професії військовозобов'язаних.

Станом на цей час ситуація на фронті складна. І військові, і політики зізнаються, що існує проблема з людськими ресурсами - і це при тому, що в Україні з літа цього року суттєво посилили темпи мобілізації.

На фоні цих проблем в публічному просторі заговорили про імовірну мобілізацію жінок. Поки що як гіпотетичний варіант у майбутньому - якщо війна буде і далі тривати, а чоловіків вже не вистачатиме.

То наскільки розмови про мобілізацію жінок в Україні серйозні і кого з них можуть призвати вже до лав ЗСУ? Пояснює ВВС.

Хто говорить про жіночу мобілізацію

Одним із перших про це заговорив публіцист Віталій Портников.

"Якщо війна продовжиться ще два-три роки - буде зменшуватись призовний вік, якщо продовжиться пʼять років - будуть призивати жінок", - сказав він в інтерв'ю телеканалу "Еспресо".

Через кілька днів у аналітичному центрі Chatham House у Лондоні виступив посол України у Великій Британії, а раніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який висловив аналогічні думки.

“Якщо нам необхідно буде мобілізувати жінок, щоб вберегти Європу від війни, ми, напевно, зробимо це. Але я думаю, ми маємо запобігти цьому", - сказав Залужний.

Ветеранка і очільниця волонтерського проєкту Victory drones Марія Берлінська каже, що розуміє, що це непопулярне рішення.

"І я буду підпадати під мобілізацію. Я колись пішла добровільно, і дуже багато моїх посестер пішло. Вже багато з них загинули. Нам треба обирати, адже ми хочемо, щоб наше плем'я вижило", - додала Берлінська.

"Або ми зберігаємо своїх чоловіків, або нам доведеться мобілізовувати також жінок, або нам доведеться здатися", - наголосила ветеранка.

За її словами, українцям треба позбутися ілюзій і почати готуватися до оборони.

"Я не хочу, щоб жінки воювали, я не хочу, щоб чоловіки воювали, але я точно знаю, що єдиний спосіб встояти - це підготувати все суспільство до війни: і чоловіків, і жінок, щоб не воювали наші діти".

Депутатка Мар'яна Безугла підтримала Марію Берлінську. На її думку, "наразі ми маємо незаконну дискримінацію чоловіків".

Вона каже, що для початку жінок варто було би мобілізувати на тилові посади - діловодів, кадровиків, підрозділів охорони.

"У тилу зараз багато "пристроєних" - тисячі й тисячі чоловіків, які "порішали" та яких бойові підрозділи вже зачекалися. Натомість у бойові бригади гребуть зараз із тилових підрозділів не так "роти охорони", як галузевих фахівців, що призводить до втрати фаховості у збройних силах", - вважає Безугла.

Ветеран та голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут у інтерв'ю DV сказав, що давно підтримує ідею обов'язкової строкової служби для жінок.

"Але якби мене зараз спитали, чи підтримав би я мобілізацію жінок, я би напевно сказав, що ні", - сказав він.

На думку Чмута, це була би "велика крайність", і держава витратила би на це багато сил і ресурсів.

"І якщо зважити, що ми отримаємо, і що втратимо, то втратимо значно більше. І в середньостроковій перспективі, і в довгостроковій".

"Ми хочемо відправляти жінок в піхоту? Тоді питання: якщо жінка це хоче, то в неї і зараз є ця можливість. І таких жінок багато. І подекуди вони в рази кращі чоловіків на тих посадах. Але це їх право", - додав Чмут.

На цих висловлюваннях дискусія про те, треба чи не треба Україні загальна мобілізація жінок, не припинилася.

Кого з жінок можуть вже мобілізувати

Поки що ніяких законодавчих ініціатив про мобілізацію жінок не обговорюють.

Та і з першого дня війни жінки можуть записатися до війська добровільно. Їх у ЗСУ зараз більш ніж 60 тисяч, і вони служать на різних посадах - в тому числі в штурмових підрозділах.

Проте деякі категорії жінок - військовозобов'язані, тобто вони мають обов'язок, як і чоловіки, вчасно оновлювати свої дані в ТЦК.

На військовий облік повинні стати жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність. Це жінки від 18 до 60 років, яких визначать придатними до служби за станом здоровʼя.

При цьому, за новим законом про мобілізацію, жінки, які стоять на військовому обліку, під час воєнного стану можуть служити також лише за бажанням.

Жінкам, які мають освіту споріднену з військово-обліковою спеціальністю (наприклад, спеціалістки з біомедичної інженерії чи біотехнологій) із затвердженого міноборони списку, не обовʼязково ставати на військовий облік. Це теж тільки добровільно.

Кого з жінок не візьмуть на службу

Навіть якщо жінку мобілізують, вона має право звільнитися через вагітність або у відпустку для догляду за дитиною.

Щодо тих з жінок, кого не зможуть мобілізувати, ці правила майже такі ж, як і з чоловіками.

Не можуть мобілізувати:

жінку, якщо її чоловік проходить військову службу і вони мають дитину до 18 років;
подружжя, яке виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо немає заборгованості зі сплатою аліментів понад три місяці);
непридатних до служби за станом здоров'я або віком;
жінок і чоловіків, які мають дитину віком до 18 років, якщо другий із батьків помер, його позбавили батьківських прав, визнали зниклим безвісти або він перебуває в місці позбавлення волі;
опікунів або прийомних батьків, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Або якщо дитина — повнолітня з I чи II групою інвалідності;
жінки і чоловіки, які виховують дитину до 18 років, хвору на важкі ураження нервової системи, з важкими вродженими вадами розвитку, онкологією, паралічем, важкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу, гострими захворюваннями нирок;
усиновлювачі, які утримують дитину до 18 років, яка перед цим була сиротою;
ті, хто має чоловіка (дружину) особу з інвалідністю І чи ІІ груп;
ті, хто має чоловіка (дружину) особу з інвалідністю ІІІ групи, яку він (вона) отримали, втративши кінцівки, кисті рук, стопи ніг, один із парних органів, або якщо він (вона) мають онкологію чи психічні вади;
ті, у кого один з батьків має інвалідність І чи ІІ груп або ті, у кого один з батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І чи ІІ груп (якщо більше немає не військовозобов'язаних, які зможуть за ними доглядати);
якщо близькі родичі загинули або зникли безвісти під час АТО чи участі в бойових діях під час воєнного стану;
якщо близьким родичам присвоїли звання "Герой України".