1. Головна
  2. >
  3. Суспільство

Скелети й кістки із могил: жахаючі знахідки виявляють місцеві жителі однієї з громад Закарпаття

5925
Суспільство Закарпаття

У регіоні йде підготовка до Дня всіх святих.

Скелети й кістки із могил: жахаючі знахідки виявляють місцеві жителі однієї з громад Закарпаття

Місцеві громади активно готуються до однієї із пам'ятних дат листопада - Дня пам'яті всі померлих. Цей день є особливим для рідних покійних, що із року у рік мають змогу прийти на могилу з живими квітами й вінками й віддати померлому свою шану. 

Останнім часом могил на цвинтарях усе більшає, а місць для поховань у подальшому різко маліє. Дається взнаки й війна із російським агресором, в якій загинуло багато воїнів із Закарпаття. 

Свіжі могили не рідко доводиться брати, розповідають очевидці, у тих місцях, де вже раніше були поховані люди. Хоч ні могил, ні хрестів на тих місцях вже не має. Вони зрівнялись із землею, поросли хащею й останнім часом виконують роль "смітників". 

Читайте також: Делікатесний врожай: українцям радять робити запаси найбільш "золотим" овочем за останній період

Чим більше сучасних пам’ятників на могилах, місць на кладовищах малішає

Не секрет, що дедалі частіше люди, й закарпатці не виняток, віддаючи неабияку почесть померлому родичу, обставляють могили мармуровими й гранітними плитами. Звісно, що пам'ятник на могилі - куди естетичніше за глиняний насип чи зелень. Водночас чим більше на цвинтарях починає з'являтись пам'ятників, проходи, обурюються жителі у громадах, дедалі

вужчають. До слова, раніше, у давні часи, могили не накривали ні кам’яними плитами, ані не ставили гранітних чи мармурових пам’ятників, що дуже популярним і звичним є на сьогодні. Та це не стосується гробниць-усипальниць князів Русі та пам’ятників на могилах суспільно-громадських діячів (були винятки).

Нагадаємо: Закарпатці змітають з полиць курячі яйця: що кажуть люди й по скільки беруть в одні руки?

Сучасний смітник на могилах померлих

На жаль, проблема з нестачею місць для нових поховань на територіях громад області є надзвичайно актуальною. З роками помирають все більше людей і щоразу виникає потреба в розширенні цвинтарів. Аналогічна проблема наразі спостерігається і у громадах на Перечинщині та, зокрема, в селах Тур’я -Реметівської ОТГ. Не один раз цю проблему люди поширюють у мережі Фейсбук.

Проблема із захаращенням кладовищ різним непотребом є також надзвичайно важливою й потребує реагування із боку органів влади. Не рідко на цвинтарях, поміж могил, видніють чималі купи з непотребу, "вирощені" самими ж місцевими жителями, які прибирають щороку могили рідних. 

Читайте також: Гриби чи м'ясо: як виживають закарпатці на дарунках природи й чи мають вигоду?

І навіть облаштовані сміттєві контейнери, встановлені при кладовищах, не можуть вирішити цього питання. Сміттєві купи на могилах, що давно вже поросли травою й зрівнялись практично з землею, наростають дедалі вищі. Люди бідкаються, що хтось один прийде на цвинтар, поприбирає біля могили свого родича, а на інші могили понакидає те саме сміття.

"Понакидають, що й не видно, чия це могила. Або покосять на свому гробі, а на той що поряд намечуть усе те сміття . Вже доводилось бути свідком подібних випадків", - обурюється пані Маяна, яку ми зустріли днями на одному із кладовищ на Перечинщині.

Нагадаємо: Звідки воно взялося?: в одному з районів на Закарпатті з'явилась вражаюча водна перлина (ФОТО)

Могили на могилах, або ж старі кістки у "нових" ямах

Люди розповідають, що не один раз їм доводиться викопували останки померлих, беручи свіжу яму. Так от пан Михайло із Перечинщини розповів, як брали яму покійному, звідки доводилось викопувати кістки. За словами очевидця, на такі знахідки доводилось натрапляти, зазвичай, на старих кладовищах:

"Не один раз доводилося брати яму, коли покійник у селі. Так, пам’ятаю, що якось у процесі і натрапили на череп. Стало ніяково, та змушені були продовжувати роботу. Нам заплатили, вказали, де брати яму. А хто його знав, що знайдемо кістки із давнішого поховання. Останки ми загорнули в мішок та й закопали на цвинтарі, де було місце".

Читайте також: Наближається непередбачуване: закарпатцям слід готуватись до важкого періоду

Пошесть чуми в Україні і таємниця одного з поховань у Закарпатській громаді 

Наразі у багатьох селах області є місця на кладовищах, де у свій час було поховано людей, що помирали від чуми. Цю епідемію ще називали "чорною смертю", яка була здатна викосити пошестю міста і села. Не винятком є і закарпатське село Тур'я-Ремета. У селі функціонує старе кладовище, що розташоване по вулиці Шевченка.

Значний період на цвинтарі не дозволялось ховати нових померлих на певній ділянці із чумним захороненням. Поховання робились поряд. Людей ховали поближче до дороги, а "чумний відрізок" лишався під забороною.

Читайте також: Семибальний землетрус над Закарпаттям й нова загроза: що довелось пережити місцевим жителям?

Наразі не відомо, скільки родин поховала чума невиліковною пошестю у околицях населеного пункту. Водночас, люди розповідають, що моровиц на той час забирала людей із небаченими темпами. Помирали дорослі та діти, хворіла й здихала худоба.

Часто, роблячи нові захоронення, вибираючи місце для нового покійника, розповідають місцеві, доводилось багато разів натрапляти на рештки — останки "з минулого". Не один раз викопували то череп людський, то ряд інших частин покійних. Ймовірно, із плином часу та браком місць для нових поховань, місцевим таки довелось зачепити і кладовище, де збереглися останки померлих у свій час важкою недугою.

Історія

У XXI столітті легеневу форму чуми відносять до тих хвороб, які регулюють сучасні Міжнародні медико-санітарні правила 2005 року. За приблизними підрахунками за відому історію чума забрала життя 180—200 млн людей.

Збудника чуми віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано чинниками біологічної зброї.

Читайте також: "Монстри" - у горах: відомо, де у громадах на Закарпатті відмінять блекаут?

Відомості про ранню історію епідемій чуми вкрай суперечливі. Адже у старовинних літописах будь-яку епідемію називали «мор»(«моровиця»), «пошесть», «морова виразка» (англ. pestilence, pest, plague і лат. pestilentia). Plague походить від лат. plaga — «вибухати», або образно «удар у руках бога». Як правило, літописці вказували, що такого-то року був мор, померла така кількість людей. Про симптоми хвороби описів, як правило, зроблено не було. Наприклад:

«…бысть болесть силна в людех, не бяше бо ни единаго двора без болнаго, а в ином дворе не бяше кому и воды подати, но вси боли лежаху»[9] — констатація факту великої кількості захворілих, однак без будь-яких описів симптомів хвороби.

Читайте також: Стирчать "кам'яні ідоли": що виходить із дна водойм на Закарпатті й лякає людей? (ФОТОФАКТ)

Так звана «Пелопонеська чума» (Афінська моровиця) в Аттиці у 436—427 рр. до н. е. Як писав про неї Фукідід у своїй «Історії Пелопонеських війн»: «Почалася вона спершу, кажуть, в заєгипетській Ефіопії, згодом спустилася в Єгипет, Лівію і більшу частину земель». Епідемія супроводжувалася сильними землетрусами, морськими повенями, посухами і неврожаями. Люди заражалися при догляді за хворими. Основними проявами були нестерпний жар і поява висипу на тілі. Гинули і тварини. Багато будинків спорожніли, цілі родини вимерли.

Нагадаємо: "Другий хліб йде під землю": закарпатці про знахідки на городах

1346 р. чума була занесена до Криму, а у 1351 р. через Польщу — до України (спочатку до Чернігова й Києва) й Московського князівства. В Україні вона особливо лютувала у Переяславі, де знищила все населення. Відтоді епідемії не переводилися в Україні та в Московії впродовж чотирьох століть. Літопис написав про чуму 1387 р. у Смоленську: «Только выйдоша из града пять человек, град затвориша…».

Нагадаємо: «Братська могила у Тур’я-Реметі на Закарпатті»: що відомо про захоронення часів Другої світової війни у центрі села (ФОТО)

Відомо, що бубонна чума спровокувала ряд смертельних епідемій в середньовічні часи. "Чорна смерть" була найтрагічнішою. Вона нанесла масштабної шкоди європейським країнам у XIV столітті.

В останній час люди стикаються не з менш катастрофічними епідеміями. Слід лише згадати епідемію коронавірусу, яка почалась в Україні з початку 2022 року й звела у могилу багатьох закарпатців. Недуга ширилась між дорослими й дітьми. Наразі в регіоні поширюються одразу чотири штами грипу й респіраторні інфекції. До всього цього, з початку жовтня в області зафіксовано ряд випадків лептоспірозу - одного з небезпечних захворювань, від якого три людини померли минулого року. На щастя, смертельних випадків від цієї недуги та інших інфекцій не зафіксовано в області.

Нагадаємо: Вибух над Закарпаттям: люди налякані

На водіїв чекають нові обмеження: які зміни стартують вже 1 листопада? 

Мобілізація у листопаді: хто з чоловіків може отримати повістку вже цього місяця 

Читайте також:

Поділитись:
Facebook
Twitter(X)
Whatsapp
Telegram
Viber