У жовтні це буде востаннє: що тепер діятиме на всій території України?.

Відповідний законопроєкт Рада ухвалила ще у липні 2024 року.

Вперше про це заговорили в у 1784 році, вдруге це відбулося в 1907 році, але й тоді втілити ідею не вдалося і лише на початку XX століття цю ідею визнали, а на території УНР вперше це зробили 16 лютого 1918 року.

Мова йде про переведення годинників на зимовий час, який цьогоріч в Україні відбудеться востаннє.

Восени 2024 року Україна ще раз перейде на зимовий час. Стрілки годинника переведуть в останню неділю жовтня – 27 числа. Після цього повертатися на літній час українці більше не будуть, пише "Українська правда".

Довкола переведення годинника роками точаться дискусії. Критики зимового часу кажуть, якщо залишити його, у літні ночі сонце світитиме зайву годину, коли всі ще сплять. Ті, хто проти літнього, говорять, що з ним взимку доведеться вставати затемна.

Чому вирішили скасувати переведення годинника і як зміни можуть вплинути на здоров'я людей – розповідаємо далі.

Коли переводять годинник у 2024 році?

Годинник доведеться перевести на годину назад у ніч з 26 на 27 жовтня. А саме з 4:00 ранку на 3:00. Через це тепер спатимемо на годину довше, а взимку збережеться трохи більше світлового дня.

Якщо на ваших пристроях виставлене автоматичне встановлення часу, то телефон чи компʼютер переведе його замість вас.

Це, ймовірно, останнє переведення годинника, яке раніше відбувалося двічі на рік – восени (на зимовий час) і навесні (на літній час). В останню неділю березня українці переводили стрілки на годину вперед.

Літній час відповідає третьому часовому поясу – UTC+3. У ньому перебувають Луганська та Донецька області, а також окремі райони Харківської, Дніпропетровської та Запорізької. У першому – знаходиться частина Закарпаття.

При цьому більша частина України розташована в межах другого часового поясу (UTC+2), для якого стандартний час – зимовий. Саме він тепер діятиме на всій території держави цілий рік і, швидше за все, залишиться незмінним. Такий час є звичним для нашого регіону, а літній був запроваджений штучно.

Чому почали переходити на літній та зимовий час?

Вперше ідею змінювати час за сезонами у 1784 році озвучив Бенджамін Франклін – американський учений і політичний діяч. Він написав сатиричну статтю, де підрахував, яку економію може принести літнє переведення часу в Парижі.

Вдруге проблему порушив британський архітектор Вільям Віллет у 1907 році і написав маніфест на тему марнування денного світла влітку. Чоловік намагався поширити ідею переведення годинника у британському парламенті, але її так і не вдалося втілити.

До переходу на літній час повернулися на початку XX століття. За часів Першої світової війни Німеччина, Австро-Угорщина, Велика Британія, а потім і США в такий спосіб намагалися економити паливо.

На території УНР годинники на 68 хвилин вперше перевели 16 лютого 1918 року. Так Україна узгодила свій час із середньоєвропейським.

Офіційно перехід навесні та восени в Україні запровадили у 1981 році. Причиною залишалася все та ж економія електроенергії, адже люди зможуть використати додаткову годину світла вранці.

Після проголошення незалежності щорічне переведення годинника відбувалося за постановою Кабінету Міністрів від 13 травня 1996 року.

Як в Україні намагалися скасувати переведення стрілок

В Україні вже кілька разів офіційно намагалися припинити переведення часу.

20 вересня 2011 року Верховна Рада випустила постанову, за якою держава мала б більше не повертатися на стандартний зимовий час. Замість нього вирішили залишити літній (1 година вперед) і поширити його на всю територію країни.

Це обурило частину людей, які жили на заході України, бо сонце там встає пізніше, і прокидатися довелося б затемна.

Через критику громадян 18 жовтня 2011 Верховна Рада визнала постанову недійсною. Тоді ж парламент запропонував Кабінету Міністрів упродовж місяця розробити окремий законопроєкт про обчислення часу в Україні і внести на розгляд депутатів.

До нього повернулися аж через десять років, і 3 березня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні. Однак провалила його під час другого голосування, адже 19 березня його підтримали лише 212 депутатів з 450-ти.

Проєкт закону в парламенті розглядали понад три роки.

16 липня 2024-го Верховна Рада нарешті законодавчо скасувала переведення годинників на літній час. 261 народний депутат підтримав законопроєкт, який встановлює стандартний (зимовий) час і робить його незмінним з 2025 року. Тепер документ має підписати президент Володимир Зеленський.

11 жовтня необхідні 25 тисяч підписів набрала петиція проти скасування переведення годинників. Тепер президент повинен розглянути і її.

Чи будуть переводити годинник в інших країнах?

Двічі на рік годинники переводять більше 60 країн світу. Зокрема за такою системою живуть майже всі країни Європи. Винятки – Білорусь та Ісландія, а також європейські держави, у яких більша частина території розташована в Азії.

Утім, Європа таки намагалася відмінити переведення стрілок. У 2019 році Європарламент підтримав таке рішення 410 голосами, а перехід на сезонний час мали б дозволити скасовувати з 2021 року.

Згідно з рішенням, кожна країна в ЄС може сама вирішувати, чи переводити годинники на літній та зимовий час.

Станом на зараз процес не завершений, і досі тривають дослідження й дискусії, який час найкращий для кожної держави. Тому систему поки залишили без змін.

Як зміна часу двічі на рік може впливати на здоров'я

Переведення годинників двічі на рік порушує біологічні ритми людини, говорить біологиня Ольга Маслова. Система добових ритмів прив’язана до певного режиму, і коли він змінюється – в людини може погіршитися самопочуття. Тобто, якщо наш графік має менше відмінностей у різні дні, організм функціонує краще.

"Наш біологічний годинник має з одного боку свою внутрішню ритміку, а з іншого – орієнтується на добові та сезонні зміни ступеня освітленості та інших параметрів зовні. Найбільш болючим для біологічного годинника є десинхроноз внутрішнього та зовнішнього ритмів, а говорячи більш сленгово – джетлаг.

Коли робимо велику різницю в годинах прокидання і вкладання на вихідних і в будні (понад 4 години), або часті переведення стрілок, то даємо організму не дуже приємні сигнали", – пояснює науковиця.

Більш чутливими до переведення часу можуть бути люди із серцево-судинними хворобами. Наслідки переходу також сильніше відчувають люди літнього віку, а малюки навпаки переносять його трохи легше, оскільки витрачають багато часу на сон, говорить Ольга Маслова.

Водночас у Національній академії наук зазначають, що діти можуть нормально рости й розвиватися лише дотримуючись раціонального режиму дня. Тому скасування переведення годинників піде їм на користь.

"Було кілька досліджень по інсультах і серцево-судинних захворюваннях. Вони доводять, що смертність у дні переведення годинників, особливо у весняний період, збільшується при таких проблемах. Літні люди можуть відчувати в цей період роздратування, незрозумілі почуття. У них власні біологічні ритми йдуть з більшою кількістю збоїв, тому будь-які зсуви у різні боки сприймаються більш болюче", – зауважує експертка.

За дослідженнями, які проводилися у Фінляндії, порушення циркадного ритму під час переходу може підвищувати ризик ішемічного інсульту (ІІ). Упродовж перших днів після зміни часу там зростає кількість госпіталізацій з цієї причини.

Під час аналізу страхових відшкодувань пацієнтів із США та Швеції також виявили, що серцево-судинні захворювання загострюються у періоди переведення годинника. У дослідженні використали дані 150 млн американців і 9 млн шведів.

Крім того, перехід на літній час може викликати порушення сну і збільшувати час засинання. Центр громадського здоров'я МОЗ пише, що недостатній сон і порушення циркадних ритмів можуть призводити до втоми, зниження пам'яті та сприйняття. Через це часто страждає продуктивність праці та навчання.

Після переведення годинників люди можуть відчувати підвищену тривожність, а також зростає ризик розвитку депресії. Насамперед у тих, хто вже має схильність до психічних розладів.

Утім, за словами Ольги Маслової, деякі дорослі можуть не відчувати дискомфорту від переходу на інший час. Все залежить від особливостей режиму роботи та генетичних передумов людини.

"Представники проміжного хронотипу, які легко можуть пристосовуватися, трохи легше переносять цей період. Вечірньому хронотипу, який зветься "совами", важче дається весняний перехід, бо вони втрачають годину сну, якої не завжди вистачає", – розповідає біологиня.

Читайте також: З 1 жовтня збільшать податки: Рада ухвалила відповідний закон

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на«Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!