Змучені війною солдати і рішення влади: чи вступить у силу найочікуваніший закон в Україні?.

Ідеться про одне із болючих питань, що хвилює українських військових.

Уже третій рік від часу повномасштабного російського вторгнення у східну частину держави. Із того часу багато військовозобов'язаних стали на захист Вітчизни й продовжують виконувати одну із важливих місій перед українським народом до цього часу.

Чимало законопроєктів наразі прийнято Верховною радою щодо загальної мобілізації в Україні та термінів служби у війську. Новації також стосуються вікових особливостей майбутніх призовників, стану здоров'я тощо.

Варто відзначити, що Верховною радою продовжено вкотре дію військового стану й загальної мобілізації. Оновлений строк - до 9 листопада 2024 року. Під час воєнного стану, відповідно до закону України, військовозобов’язані чоловіки можуть бути мобілізовані для захисту країни.

Читайте також: Не тільки в маршрутках, але й в лісах: мобілізація в регіоні затягує "жорсткий зашморг"

З якого віку відбувається мобілізація в Україні?

18 травня 2024 року набув чинності закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Документ передбачає багато змін, в тому числі й зниження призовного віку.

Так у 2024 році в Україні призовний вік знизився із 27 до 25 років.

Юристи Безоплатної правничої допомоги розповіли, з якого віку можуть мобілізувати в Україні у 2024 році.

За словами юристів, з моменту ухвалення нового закону України про мобілізацію – загальна мобілізація в Україні відбувається для чоловіків з 25 років.

Читайте також: Сюрпризів буде чимало: як зміниться мобілізація в Україні і в який спосіб ловитимуть далі усіх придатних?

Міністерство оборони України пояснило, що ще передбачає новий закон про мобілізацію та військову підготовку:

мобілізація відбуватиметься від 25 до 60 років;
з 2025 року у вищих навчальних закладах запроваджується базова військова підготовка;
від проходження базової військової підготовки в університетах звільняються деякі категорії громадян;
замість строкової запроваджується базова військова служба на термін 5 місяців у мирний час і 3 місяці у воєнний;
громадяни з 18 років можуть обрати час проходження базової військової служби;
громадяни з 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку.

Читайте також: Закарпатця відгамселили наче "грушу": у мережі Фейсбук шириться відео "не людської" мобілізації (ВІДЕО)

Петиції й законопроєкт щодо демобілізації. Моральний стан військових та "напруження" влади

Не залежно від того, що війна в Україні ще ймовірно затягнеться, українські солдати міркують над тим, скільки служити ще їм служити й коли вступить у силу законопроєкт щодо демобілізації.

Із цього приводу у суспільстві йдуть різні дискусії та реєструються відповідні петиції.

Одна із кричущих петицій, торік на сайті гливи держави. У тексті ішлося про зміну солдатів у зоні проведення бойових дій після певного строку відбування у ЗСУ. Все це потрібно для того, щоб зберегти психічний стан військових та їх фізичне здоров'я.

Петицію щодо демобілізації військовозобов'язаних за власним бажанням після 18 місяців служби безпосередньо в зоні проведення бойових дій, зареєстровано 22 вересня 2023 року. Автор петиції Кушнірук Катерина Андріївна. Згідно із текстом петиції, військовослужбовці, які перебувають на службі безпосередньо в зоні проведення бойових дій понад 18 місяців, повинні бути демобілізовані за власним бажанням.

Читайте також: Мобілізація на Закарпатті: про що пишуть й говорять місцеві жителі?

- По-перше, це психологічний стан захисників та захисниць, як зазначається автором. Психіка людини, відповідно до досліджень експертів ВООЗ, зазнає серйозних порушень. Депресія, тривожний розлад та ПТСР - це те, що мають військові, які вже півтора року щодня на передовій.

По-друге, згідно з Конституцією України, а саме, ст. 24, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, аргументується в тексті. Подібного формату петицію подано на сайті Глави держави цьогоріч вже іншим автором, але її не підтримано.

Найновішою є петиція на цю ж тему, оприлюднена від 13 вересня, в якій ідеться про добровільну демобілізацію українських військових власним бажанням. Звернення адресоване українському президенту від імені тисячі військовослужбовців та їх родин. Наразі петиція підтримана 1149 голосами. Триває збір підписів.

Нагадаємо: Усе, що треба знати про кривавий інцидент у Хустському ТЦК: гучна історія, що НЕ закінчилася самогубством (ФОТО, ВІДЕО)

Що ж кажуть у Верховній Раді і чи підтримають кричущий законопроєкт уже незабаром?

Деталі: Верховна рада у лютому цьогоріч ухвалила законопроєкт про мобілізацію у першому читанні, і в тій версії документа положення про демобілізацію було. Але перед другим читанням у квітні норму було виключено, передає "Сово і діло".

«Українська правда» писала, що профільний комітет виключив положення про демобілізацію на прохання головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. «… питання підстав звільнення з військової служби, а також запровадження на законодавчому рівні ротації військовослужбовців нормувати окремо шляхом розгляду в іншому законопроєкті», – йшлося у листі.

Представниця оборонного комітету, депутатка від "Європейської солідарності" Ірина Фріз каже, що останнє заслуховування представників міноборони і генштабу щодо мобілізації було 18 вересня.

Нагадаємо: Наближається непередбачуване: закарпатцям слід готуватись до важкого періоду

За її словами, військове керівництво заявило, що ще продовжує відстежувати динаміку мобілізації, щоб розуміти, чи вдається сформувати достатню кількість резервів.

Відповідно, терміни підготовки законопроєкту про демобілізацію зсуваються ближче до кінця року.

"Готовності запропонувати хоч якісь терміни демобілізації я не побачила", – зазначає Фріз у розмові з ВВС.

"Вони скоріш за все будуть пропонувати продовжити спостереження за цією динамікою у вересні, жовтні і листопаді. Для того, щоб мати можливість визначитися, чи достатній людський капітал, з якого буде сформовано мобілізаційний резерв для заміщення всіх тих, хто отримає право на звільнення з військової служби".

Крім власне питання резервів, депутатка каже і про відсутність "політичної волі" у влади для розв'язання цієї проблеми.

Інша представниця оборонного комітету, Соломія Бобровська з фракції "Голос" впевнена, що в цьому році закону про демобілізацію не буде, повідомляють ЗМІ.

"Я на 99% впевнена, що його не внесуть", – каже вона.

Виявилося, каже депутатка, що дефіцит людського ресурсу у війську більший, ніж раніше публічно озвучувало військове командування. Відповідно, навіть зростання темпів мобілізації влітку не дозволило його покрити.

Народний депутат Роман Костенко припустив, що наприкінці літа можуть розглянути питання демобілізації, якщо мобілізаційні темпи залишаться стабільними. У свою чергу, представник Міноборони Дмитро Лазуткін зауважив, що робота над законом триває, але це складний процес, який потребує часу та консультацій.

У попередній публікації ми писали, як висловились депутати щодо нового законопроєкту й чому солдати втрачають довіру до влади.

Читайте також: Знайшли язик в лісі й оторопіли: що за знахідка ввела всіх у паніку? (ФОТО)