1. Головна
  2. >
  3. Суспільство

Біда ближче аніж здається: відомо, який "ворог" чатує на закарпатців і як із ним борються? (ФОТО)

1572
Суспільство Закарпаття

Регіон потерпає від небезпечного "жовтого монстра".

Біда ближче аніж здається: відомо, який "ворог" чатує на закарпатців і як із ним борються? (ФОТО)

Останнім часом в Україні забили на сполох через масштабне поширення однієї з найбільш небезпечних рослин. "Окупант" бере у полон із роками все більше і більше сільгосптериторій у різних регіонах держави. Тим самим рослина завдає шкоди своїм розповсюдженням родючим грунтам й клопоту фермерам.

Щорічно від плантацій амброзії, що окуповують величезні гектари земельних ділянок та пасовищ, потерпають і закарпатці. Люди кажуть, що вже не в силах боротись із цим бур'яном, адже його надзвичайно багато. Хтось, каже, скошує цю напасть, потім спалює разом із іншими бадиллям рослин. Дехто ж використовує гербіциди. Водночас, проблема залишається однією із актуальних.

Читайте також: "Другий хліб" - золото в Україні: як рятували врожай закарпатці від рекордної засухи?

Амбро́зія (Ambrósia) - рід однорічних та багаторічних трав родини айстрові (Asteraceae). Нараховує приблизно 45 видів, розповсюджених в основному в тропічних і субтропічних регіонах Америки, особливо в Північній Америці; як заносні - в багатьох країнах; карантинні бур'яни. Амброзія є інвазійним видом, який через зміну клімату буде далі поширюватися в Європі.

Амброзія швидко розповсюджується і сильно осушує ґрунт у культурних посівах, викликаючи пригнічення посіяних рослин.

Екологічна небезпека

Пилок амброзії викликає алергічний риніт (сінну гарячку). Амброзія полинолиста — один з найнебезпечніших бур'янів-алергенів, розповсюдження якої на території України почалося в 1960—1970-х роках з Криму. На початку XXI ст. амброзія поширилась на значній території України та на південному заході Росії.

Читайте також: Різка зміна погоди: що фіксують на Горі Піп Іван в Україні, окрім босої й "голої" дівчини? (ФОТО)

Небезпечний алерген: як з ним боротись?

Квітковий період і вироблення пилку-алергену в амброзії — з липня по жовтень.

Нові рослини сходять після дощів з квітня по серпень, тобто п'ять місяців на рік. Нема жодного державного закладу, готового боротися з амброзією п'ять місяців на рік — і через низьку культуру виробництва комунальних служб, і через незнання ботанічних особливостей амброзії як рослини, і через нерозробленість механічних (нехімічних) засобів боротьби з карантинним бур'яном. 

Читайте також: На Закарпатті людей "вбила" вартість популярної ягоди: за ціною "золотих злитків"?

Адже викосити треба велетенські території за відносно короткий термін декілька разів за весну-літо. Викошувати слід до коріння, адже доросла рослина дає нові пагони вище кореневої шийки (просте скошування не допомагає). Косити рослини слід після появи чоловічих пагонів, тоді рослина втрачає здатність відновлюватись. Але мало хто знає, що таке чоловічі пагони амброзії й ще менше тих, хто бореться з бур'яном у такий спосіб.

Читайте також: "Монстри" - у горах: відомо, де у громадах на Закарпатті відмінять блекаут?

Насіння тривалий час зберігає схожість у теплому навколишньому середовищі. Здатність до проростання зберігають як стигле, так і недозріле насіння, а в ґрунті — зберігається до 40 років. Тому з карантинним бур'яном слід боротися десятиліттями. Вихід не в косовиці та у використанні гербіцидів, бо на земельних ділянках з амброзією гуляють діти й перебувають дорослі. Вихід — у використанні амброзії як сировини для отримання ефірних олій. Саме з цією метою амброзію завезли з Америки як дешеву сировину для отримання ефірних олій, а потім закинули.

Нагадаємо, як ми писали раніше, вартість головного продукту й надалі б'є масштабний рекорд.

Слід витісняти амброзію в містах газонними травами. При цьому доводиться засівати їх щонайменше кілька сезонів, аби цілковито витіснити амброзію з того чи іншого ареалу.

Читайте також: Вибрані в муках та із бідою: на Закарпатті - рекордна вартість одного з основних овочів

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на«Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!


Читайте також:

Поділитись:
Facebook
Twitter(X)
Whatsapp
Telegram
Viber