Чумне захоронення в одній із громад Закарпаття: наймістичніша історія для сучасників.

Йдеться про одне з кладовищ у Закарпатській громаді.

В останній період мало кого здивуєш майже містикою, розповідаючи про поховальні місцини у межах населених пунктів. Однак люди намагаються відшукати незвичне в абсолютно звичайних речах та предметах й навіть повірити в магію та неіснуючих істот, які, мовляв, раніше наводили острах на цілі міста і села. Наганяли чуму й інші біди на жителів.

Чимало містичних історій побутує і досі у регіоні. Хтось у них вірить, а хтось і не дуже. Водночас, вони живуть й передаються від старших сучасникам. Подеколи, оповідач може ввімкнути навіть власну фантазію, розповідаючи про вампірів й відьом на Закарпатті. А от чи були дійсно у регіоні такі істоти в минулому й чи вірять у них досі, читайте у попередній публікації.

У свій час люди вірили, що відьми відбирають молодість у гарних й важливих жінок, силу у парубків тощо, вбивають худобу, наганяючи на неї всіляку пошесть, морять людей чумою. Щодо останнього, від цієї болячки у свій час помирали дорослі та діти, як сильні й красиві, так і недужі. Хворобу називали "чорною смертю". Вона звела у могилу мільйони осіб. Однак, "не відьми" винні у цій пошесті, а глобальне похолодання, яке різко змінило суху й сонячну погоду у VIII—XIII столітті. Хоча й першопричини такого явища в світі до цього часу не є встановленими.

Читайте також: На цвинтар і на блекаут: на Закарпатті роблять запаси свічками й лампадками

"Чорний мор" - одна з найлякаючіших світових пандемій

Чо́рна смерть» (також Чорний мор; англ. Black death; лат. Atra mors) — друга за історичним переліком пандемія чуми, яка почалася зі Східного Китаю та прокотилася по Азії, Європі, частині Африки у середині XIV сторіччя (1347—1353 роки). Збудником чуми є Yersinia pestis. Як вважають, збудником «Чорної смерті» став новий варіант чумної палички — medievalis. До цього у світі був поширений інший варіант anticus, який спричинив першу пандемію чуми (чума Юстиніана). Період від 1353 року до 1894 року не входить до цієї пандемії, хоча за цей час відбувалися окремі епідемії у різних географічних регіонах. 1894 року почалася третя пандемія чуми. Загальна кількість жертв «Чорної смерті» оцінюється від 75 до 200 млн осіб.

Бубонна чума є найпоширенішою клінічною формою чуми, і її не виділяють як окрему хворобу.

Читайте також: Більше бетону аніж могил: закарпатці обурені тим, як трансформують кладовища у "склепи" (ФОТО)

Причини поширення чуми і високої летальності

XIV століття було часом глобального похолодання, яке прийшло на зміну теплому і вологому малому кліматичному оптимуму VIII—XIII ст. У Євразії зміна клімату була особливо різкою. Причини, які породили це явище, дотепер точно не встановлені, але частіше серед них називають знижену сонячну активність, яка, за припущеннями, досягла мінімуму наприкінці XVII ст., а також складну взаємодію між атмосферною циркуляцією і Гольфстримом у Північній Атлантиці.

Як і при Юстиніановій чумі вісьмома століттями раніше, «Чорній смерті» передували численні катаклізми. Документи і хроніки того часу донесли відомості про посуху і голод у Центральному Китаї, нашесті сарани в провінції Хенань, а потім про урагани і зливи, які вкрили у 1333 р. Ханбалик (нині Пекін). Все це, на думку науковців, призвело до широкомасштабної міграції гризунів ближче до місць проживання людей, а також до їхнього більшого скупчення, що у підсумку стало причиною поширення пандемії.

Читайте також: Пливучий смітник із трупами, відтак — холера: який жах можна побачити у закарпатських водоймах

Захоронення у Тур'я-Реметівській громаді. Чи дійсно кладовище у Тур'я-Реметі є одним з місць, де ховали "чумних" покійників?

Регіон - Закарпаття, є одним з тих, що у свій час потерпало від таких епідемій як тиф, малярія, іспанка, холера.

Від жахливих болячок у 19 столітті не існувало ефективних медикаментів. Люди вимирали один за одним. цілими сім'ями. Цвинтарі були переповнені.

Наразі у багатьох селах області є місця на кладовищах, де у свій час було поховано людей, що помирали від чуми. Ця недуга була здатна викосити пошестю міста і села. Не винятком є і закарпатське село Тур'я-Ремета. У селі функціонує старе кладовище, що розташоване по вулиці Шевченка.

Значний період на цвинтарі не дозволялось ховати нових померлих на певній ділянці із чумним захороненням. Поховання робились поряд. Людей ховали поближче до дороги, а "чумний відрізок" лишався під забороною.

Читайте також: Перечинщина. Сліди бароко на єврейських могилах (ФОТО)

Наразі не відомо, скільки родин поховала чума невиліковною пошестю у околицях населеного пункту. Водночас, люди розповідають, що моровиц на той час забирала людей із небаченими темпами. Помирали дорослі та діти, хворіла й здихала худоба.

Часто, роблячи нові захоронення, вибираючи місце для нового покійника,розповідають місцеві, доводилось багато разів натрапляти на рештки — останки "з минулого". Не один раз викопували то череп людський, то ряд інших частин покійних. Ймовірно, із плином часу та браком місць для нових поховань, місцевим таки довелось зачепити і кладовище, де збереглися останки померлих у свій час важкою недугою.

Читайте також: В одній із громад Закарпаття "забули" про місце з останками підопічних психінтернату: хрестів і могил уже майже не має (ФОТО)

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на «Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!