На Закарпатті почали працювати приймальні пункти, в яких жителі мають нагоду підзаробити на падалці - яблуках. Щосезону такий заробіток є рятівним для багатьох непрацюючих, пенсіонерів. Підзаробляють на канікулах навіть учні місцевих освітніх закладів.
Цьогоріч, не залежно від спеки й посухи, в районах області садовина вродила щедро, водночас, врожай, у зв'язку із погодою, не всюди втішний. Люди кажуть: потрібно дощу, бо сади геть змарніли, криниці повисихали.
Ожину на місцевих базарах можна було придбати від 40 гривень за літр. На відміну від яфини, ціна на ожину за рік не змінилась з початку сезону. Водночас, наразі цю ягоду продають від 50 гривень за літр.
Ціни на ожину різняться в залежності від районів. Тара, об'ємом п'ять літрів обійдеться покупцям у 250-250 гривень.
До пунктів прийому чорницю здають від 25 гривень. На ринку є змога підзаробити врази більше, відзначають збирачі ягід.
А що із яблуками. Де вже працюють приймальні пункти й чи вигідно людям здавати?
У кінці липня в регіоні запрацювали пункти з прийому садовини від закарпатців. Насамперед про роботу приймальних пунктів та урожайність яблучних садів цьогоріч повідомляють на Перечинщині.
Кілограм "падалки" люди здають за гривню. Аби заробити на яблуках, люди несуть, звісно, до пунктів прийому від 30 й більше кілограмів за раз.
Падалку приймають наразі у селах Перечинської ОТГ.
Зокрема, процедура із "моніторингу" садів у цьому плані проходить в селі Зарічево. Згодом яблука, зібрані від селян, транспортують на переробку. Зазвичай, з падалки роблять вино та оцет.
На яблуках жителі Перечинщини підзаробляють щосезону. "Яблучний бізнес" так само як "чорничний", "грибний" рятує бюджет селян.
Мішки із сировиною везуть машинами, підводами, на тачках й велосипедах. Раніше доводилось бачити, як міцні хлопи, тягнули ці ж самі мішки на плечах. Останнім часом, відзначають селяни, на вулицях найбільше пенсіонерів, молодих й сильних майже не залишилось.
Хтось виїхав до Чехії, Словаччини, США (до війни). Хто ж залишився у незалежній Україні - мобілізований до війська. То ж не легкі настали часи, відзначають краяни.
- Біда в Україні. Одні воюють, а інші заробляють собі на хліб, хто як може, в тилу. Вижити мусай у цьому пеклі. Війна у кожній родині, - відзначає Оксана.
- Потрібно лиш Богу молитись, щоб гірше не стало. Щоб родив "другий хліб" й люди мали із чого зробити запаси. Бо останні роки - врожай родить скупо. Сильна спека, горять сади і городи, - акцентує Оксана.