Писанки, поливанки, відродження прадавніх традицій: як закарпатці готуються до Великодня? (ФОТО, ВІДЕО)

Вся родина збирається довкола столу та вітає один одного, промовляючи “Христос Воскрес!”. У випадку, якщо в сім’ї є неодружена дівчина, святкову паску ставлять їй на голову і кажуть: “Щоб наша дівчина була людям така велична, як ця паска з пшениці!” Уже після господар дому чистить свячену крашанку, ріже її на стільки частин, скільки людей зібрано за столом. Після цього всі дружно куштують паску.

Світлий Понеділок – поливанки

Великдень, без сумніву, вважають родинним святом, тому в перший день ніхто не ходить в гості. Проте, наступного дня, у Світлий Понеділок , а після цього і у вівторок, хресні матері, або як їх іще називають маточки, дарують своїм похресникам крашанки і писанки. З цього моменту всі ходять один до одного в гості!)))
В понеділок на Великдень без зупинки б’ють усі церковні дзвони. Щороку, тільки на це свято, подзвонити у дзвони можуть всі молоді парубки. Адже хоч на дзвіниці господарем є дзвонар, під час Великодніх свят зробити це може будь-який охочий. А ще, кажуть, якщо на Паску постояти під дзвоном, то міцним здоров’я буде увесь рік!)
Також існує традиція, що до Великодня кожен має купити собі обновку. Це пов’язано з пробудженням природи, весною, оновленням усього живого. У Закарпатті в кожному селі і місті святкова служба проходить і в понеділок, після якої віряни обходять церкву три рази з хоругвами – це прекрасна можливість для незаміжніх дівчат показати усім свою обновку. А уже після служби, за традицією, відвідують хресних батьків, дідусів і бабусь, щоб в такий спосіб виявити їм свою повагу.

Днями у Мукачеві провели майстер-клас із писанкарства.