“Цей край – справжній рай”: херсончанка переїхала на Виноградівщину та почала створювати чудернацькі вироби (ФОТО)

Жінка на Закарпатті знайшла прихисток та навіть кохання і вирішила “пустити тут коріння”.

Карпатському об’єктиву».

Після школи вивчилася на столяра 

«Коли почалася війна, я вирішила втікати від постійних обстрілів на Закарпаття.  Цю область обрала через те, що вона – найближче до країн ЄС. Думала, якщо щось – їхатиму далі… але залишилася і «пустила коріння»… Ніколи раніше в Карпатах не була. Тож у мене був культурний шок! Тут – усюди Європа! Навіть місцевий час – середньоєвропейський! Будинок одразу винайняла собі сама, у соціальних хостелах не жила ніколи. На той час я ще працювала на попередньому місці роботи і могла собі дозволити не заощаджувати на собі. Потім видавництво закрили. У мене був стрес, депресія, потім почалися марні спроби пошуків чогось нового… А далі взяла себе в руки і опанувала нову професію. Наразі займаюся 3D плануванням інтер’єру. Це – основна робота. Працюю з різними компаніями також у онлайн-форматі. Але маю ще й хобі – художню роботу з деревом. Колись у ранній молодості я вивчилася на столяра. За фахом не працювала, бо потім переорієнтувалася на мистецький напрямок, утім знання залишилися. Із Петром познайомилися випадково. Він волонтерив і привозив таким, як я, продукти. На війну його не забрали через проблеми зі здоров’ям, тож він вирішив бути корисним для внутрішньо переміщених осіб. Спочатку, зізнаюсь чесно, мене дратував, бо наполегливо пропонував то картоплю, то борошно, а я могла собі все це й сама купити і відсилала його до інших. Він ображався, але все одно подарунки залишав. Потім якось вирішила його запросити почаювати. Виявилося, що закарпатці на чай не запрошують, тільки на каву і до кави. Цього не знала. Тож Петро почав мене адаптовувати до закарпатських реалій. Наші зустрічі згодом стали регулярними і врешті-решт ми почали зустрічатися», – розповіла жінка.

«Ми були вже знайомими десь три місяці. Петро мало розповідав про себе, але в один момент мені стало цікаво, хто він, чому один, чи мав колись родину. Та й мене про себе він не особливо розпитував… Для такої собі взаємної сповіді ми вибралися на природу. Тоді я дізналася, що він старший за мене на 6 років, має сина, який проживає у Чехії разом з колишньою дружиною, з якою розлучився давно. Блукаючи між деревами, мені на очі потрапила одна цікава коряга. Я сказала, що заберу її і спробую з неї щось змайструвати. Тоді дізналася, що мій коханий – електрик і він запропонував зробити з неї світильника. У нього також розвинене творче бачення предметів, які нас оточують. Отак і почалася наша з ним не тільки любов, але й співпраця», – зізналася пані Яна.

Двох однакових виробів немає

Знайшла прихисток на Виноградівщині: неймовірні шедеври створює переселенка з Харкова (ФОТО)

Telegram канал «Голос Карпат» і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!