Арешт майна та рахунків "втікачів"?: як в Україні хочуть повернути чоловіків з-за кордону.

В Україні шукають механізми, як повертати громадян, які виїхали через повномасштабну війну, та яким чином карати тих, хто залишив країну незаконно.

Поки в МВС кажуть, що вивчають міжнародний досвід у цьому питанні, депутати пропонують жорсткі рішення, аж до конфіскації майна порушників.

Адвокатка Марина Бекало в коментарі сайту ТСН.ua розповіла, чи можливо реалізувати механізм арешту майна, рахунків тощо, мобілізувати чоловіків, які перебувають за кордоном, та притягати до відповідальності за неповернення до України.

Скільки людей виїхало з України під час війни

Від початку повномасштабного вторгнення з України виїхало та не повернулося, за даними Опендатаботу, близько 2,7 мільйона людей. Це різниця між тими, хто виїхав та в’їхав до України. Більша частина з них, 2,4 млн осіб, є громадянами України, решта – іноземці.

Зараз за добу близько шести тисяч чоловіків призовного віку виїжджають за кордон, повідомили в Державній прикордонній службі. З них за системою "Шлях" як волонтери – 150-200 чоловіків. Скільки з них повертаються до України – не уточнюється.

Повертати українців будь-якою ціною

Повернення українців з-за кордону будь-якою ціною, навіть шляхом залякування та маніпуляцій, владі не вдасться, каже Марина Бекало.

“Жодна європейська країна, яка надала прихисток українським біженцям, не стане на шлях порушення гарантій захисту або звуження прав, адже вони є підписантами цілої низки конвенцій, від яких країни розвинутої демократії не можуть відступити”, – розповіла адвокатка.

Крім того, карний підхід до людей, які виїхали до іноземних країн через війну, не призведе до бажаного для влади результату, вважає Марина Бекало. Адже реалізувати механізм арешту майна, рахунків тощо майже неможливо.

“Перебування громадян за кордоном є вільним вибором і не порушує національне законодавство”, – розповіла Марина Бекало.

Чоловіки призовного віку, які виїхали за кордон

За словами адвокатки, чоловіки, які перетнули кордон винятково через пункти пропуску після повномасштабного вторгнення – виїхали за кордон законно.

“Ми маємо це визнавати. Адже є затверджений перелік підстав для виїзду в умовах дії правового режиму воєнного стану, і в пунктах перетину надаються документи, що засвідчують обставини правомірності виїзду за кордон. Інше питання, якщо чоловік виїхав на підставі незаконно отриманих документів. Наприклад, отримав корупційним шляхом довідку ВЛК про непридатність до служби”, – каже Марина Бекало.

В такому разі, за словами адвокатки, має бути відповідний вирок суду, тобто вина особи має бути доведеною в судовому порядку.

Покарати всіх порушників уже не вдасться

“Щодо тих, хто виїхав по системі “Шлях”, або як волонтер, спортсмен чи музикант, і не повернувся. Нагадаю, що юридичної відповідальності за неповернення законодавством не передбачено”, – розповіла Марина Бекало.

Якщо будуть ухвалені зміни до законодавства, якими буде передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність, то такі заходи покарання можливо буде застосувати лише щодо тих осіб, які здійснили правопорушення вже після ухвалення закону і набуття ним чинності, підкреслила адвокатка.

“Лише після доведення вини особи в судовому порядку можливе застосування покарання у вигляді арешту, штрафів тощо. Тобто в разі ухвалення відповідних змін до законодавства можливий арешт майна та інших активів за процедурою, яка має бути визначена законодавством, і лише винятково за відповідним рішенням суду”, – каже Марина Бекало.

Арештовувати майно та рахунки – теж

Адвокатка нагадала, що стаття 41 Конституції України гарантує право володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

“А тому арештовувати майно і рахунки громадян лише з підстав їхнього перебування за кордоном є не лише порушенням конституційних прав, але і прав людини згідно з міжнародними конвенціями, які Україна ратифікувала”, – розповіла Марина Бекало.

Адвокатка вважає, що арешт рахунків призведе до негативних наслідків не лише для країни в цілому, але й постраждає банківська система, адже громадяни, а це кілька мільйонів осіб, почнуть виводити свої гроші на закордонні рахунки.

“І, до речі, така тенденція вже існує, і буде збільшуватися. Багато українських громадян уже перевели свій бізнес за кордон, здебільшого до Польщі, Німеччини, Словаччини, змінили своє податкове резидентство не лише через війну, але й через податковий тиск на бізнес”, – каже Марина Бекало.

За її словами, якщо влада піде шляхом арештів банківських рахунків громадян, які перебувають за кордоном, Україна від цього точно не переможе.

“Наша країна вже втратила свої ресурси – фінансові, людські, інтелектуальні, на поновлення яких підуть десятки років. Влада має не погіршувати ці процеси, а навпаки – стимулювати людей повернутися. Головними чинниками повернення мають бути безпека, економічний і трудовий інтерес”, – вважає Марина Бекало.

Мобілізація тих, хто за кордоном

Німецьке видання Welt написало, що міністр оборони України Рустем Умєров їм в інтерв'ю заявив, що начебто має намір наступного року призвати на військову службу українських чоловіків від 25 до 60 років, які проживають за кордоном. У Міністерстві оборони вже зазначили, що журналісти “змістили акцент”, цитуючи Умєрова щодо цього питання.

Втім, наразі юридичного механізму мобілізації чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном, не існує, каже Марина Бекало. Для цього необхідно повністю “перекроїти” профільне законодавство.

“Зокрема, що стосується військового обліку, призову на військову службу та норм щодо відповідальності за порушення військового обов'язку. Тобто це питання глобальних законодавчих змін, які б не лише були дієвими на практиці, а ще й відповідали Конституції та міжнародним конвенціям”, – розповіла адвокатка.

Читайте також: Військовий облік за кордоном та зниження призовного віку: опубліковано оновлену версію законопроєкту про мобілізацію

Підпишіться на наш телеграм канал, щоб читати новини першими

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber