«Дала їм свідоцтва і пішла»: Владзьо відвідав Виноградів та розповів про шокуючий випадок, свідком якого він став /ВІДЕО.

Відомий гуморист з Вар’яти шоу зіткнувся з дома маленькими дітками, яких посеред білого дня покинула мама.

Про шокуючу подію, яка трапилася під час приїзду гумориста до Виноградова він розповів на своїй сторінці в мережі.

Далі подаємо пряму мову автора.

"Закарпаття люблю за його іншу Україну. Все тут інше якесь. Гарно-горбисте все – де не станеш – зі всіх боків гори видно. Така собі італійська провінція. Біля Виноградова ті безкінечні горбаті парники, в яких зимою червоніють помідори через целофан, перці і всяка всячина", - так починається розповідь артиста про Виноградів.

Артист їхав до Виноградова на концерт, який відбувався на підтримку ЗСУ. І тоді чоловік навіть не підозрював, що стане свідком неприємної та сумної події.

"У Виноградові будинок культури знаходиться в самому центрі на площі Миру. Стара з вигляду будівля, але всередині гарно, тепло і з ремонтами. Щоб попасти в зал треба піднятися на другий поверх, а там вже все зрозуміло шо де. Концерт в нас на підтримку ЗСУ на 17-ту годину і ми, звичайно, приїжджаємо скоріше – репетиція, чек по звуку, мікрофони, підготовка. Всі мої вже пішли, а я ще забіг у взуттєвий магазин, в який я заходжу постійно коли у Виноградові – це італійсько-українська фабрика дуже недорогого якісного взуття, яке тут коштує - 1600, а в Тернополі таке подібне під пʼять. Мене продавщиця вже знає: «Як ви? Як носиться наше взуття?» - «Гарно», - відповідаю я і міряю ще дві пари – гарні якісь такі і по якості суперові, ну бо то ж Італія!", - продовжує гуморист.

Та після повернення до будинку культури став свідком неприємної та сумної події.

"Приходжу вже з двома пакетами в будинок культури, заходжу, а всередині на порозі стоять двоє малесеньких дітей, як чортенята на Хеловін. Ну десь, може, два-три роки, наскільки я розуміюся в дітях, зараз вже не пам’ятаю, як то визначити вік, бо моєму вже 22. В одного під пахвою якісь сині документи, видно, що заламіновані, в іншого величезна голуба шоколадка Мілка зламана в двоє, бо десь такого самого росту, як та дитина. З вигляду одне хлопчик, інше - дівчинка, бо ніби шапочка дівчача, але то не точно. Діти заїлися шоколадкою, аж попід ніс, смугляві трошки, гарні, вдягнуті в нормальний одяг – зимові черевички, штанятка трошки грязні, але то діти, як і всі – в таку погоду – неможливо щоб було всьо стерильне.

Заходжу, дивлюся на них, вони на мене – як завжди – посміхаюся до дітей, бо я з бородою, а не всі діти люблять таких бабаїв, як я. Оглядаюся – самі стоять. Нахиляюся - «Привіт, мама де ваша?», - дивляться... Не перелякано, а гарно, мило, типу – а тобі яка різниця, йдеш – йди! І я розумію, що там, на першому поверсі якась чи то поліклініка, бо бачу багато людей, чи то соцзабез якийсь, чи аналізи – щось таке, бо люди виходять з документами, минають дітей і йдуть. І я розумію, що діти чекають на маму. Нагинаюся до меншого - «Добра шоколадка?» Дивиться на мене, на шоколадку і я розумію, що, можливо в них вдома спілкуються закарпатською, а то взагалі не так, як я питаю їх. Прошу показати пальчиком де мама, дитина хоче показати і всі документи падають на підлогу. Помагаю збирати і бачу, що це свідоцтва про народження – голубенькі бланки. Віталік йде за мною і якраз знімає той момент. Я ще питаюся, як звати – дитина щось каже, я не розумію, ну бо ше маленьке, та й по закарпатськи каже мені. Ну я розумію, що мама пішла туди, дітям сказала чекати от вони і чекають… Виходить якась жінка, я питаю, чи часом вона не знає чиї то діти. Каже, що не знає, я прошу щоб вона пішла і запитала по кабінетах де мама. Виходить ще одна жінка. Ми вже троє дивимось на діточок і розпитуємо. Я попросив щоб дитина показала де мама пішла. Дитинка йде на вулицю і показує напрямок. Кажу – може треба викликати поліцію щоб розібралися в ситуації. Тут виходять жіночки, забирають дітей всередину, бо там тепло, саджають на крісла, а я йду. Що я там поможу.

Підготувалися до концерту і десь через годину я сходжу вниз. На кріслах сидять діти і гойдають ногами, біля них два поліцейські і жіночка. Питаю як там і шо. Кажуть – дивилися по камерах – жінка підвела їх під будівлю, дала їм свідоцтва і пішла. Циг…ка, напевно. Поліцейські пробили по базі фамілію зі свідоцтва – виявилася жінка з львівської області, десь з-під Стрия. Просто зріклася мама двох малих дітей. Лишила надворі, коли дощ, вітер… Купила Мілку, дала в руки документи і сказала чекати. Хтось, напевно, завів їх всередину, щоб не мокли і тут я…

Як складеться доля братчика і сестрички? Де вони будуть від сьогодні жити? В якому дитячому будинку, чи інтернаті? Чого залишила? Не любила? Любила… Бо виносила під серцем і вродила! Пильнувала, годувала, вдягала, виховувала і лишила…

А може просто ми не побачили проблеми тієї жінки, яка змушена була лишити найрідніше. А може чоловіка не мала і не було кому підставити плече? А може відповідні служби не приходили до неї, бо в кабінетах сиділи, а що там в неї – нікому не цікаво. Та ми так всі живемо – зайшли додому, закрили двері і всьо – пів світу не цікавить що робиться довкола.

Не суджу жінку, яка залишила, не маю права, зробила, як зробила. Головне, щоб діти здорові. А дітей виховають, може, хтось усиновить і проживуть вони довго і щасливо. Але дивно, як діти, які в спокійному від війни місті стали сиротами...", - написав Владзьо.

Читайте також: Трагедія в ромському таборі на Виноградівщині: офіційна інформація від поліції /ФОТО

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на Telegram канал «Голос Карпат» і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber