Пані Марія із Перечинщини збирає врожай грибів у саду кожного року. До лісу далеко не йде, а от у найближчу березинку, що за 20 метрів від хати, час від часу, таки, навідується.
Жінка в літах. 73 роки вже за плечима, та збирати гриби полюбила з дитинства.
- Із дідом покійним завжди ходили до лісу, той був хороший грибар, знав місця на Федор-гомбу (по нашому квочка), дуже смачний та ароматний делікатес, - відзначає Марія Михайлівна. - Я теж любила грибарити, постійно раділа грибочку у лісі. Навіть знайшовши маленького білого тішилась грибику, - відзначає Марія.
- Так й донедавна грибарила, поки ноги ще бирувала "носити", а зараз уже не дуже. На паличці підпираюсь та так і ходжу, - розповідає співрозмовниця.
- Але мені не потрібно іти далеко до лісу. Гриби ростуть у саду. Влітку поряд з хатою шампіньйони збираю, а восени королівські опеньки ростуть на пнях плодових дерев. Сад вже старий, дерева трухляві, а ці гриби люблять такі місця, - відзначає Марія.
- Ще знаю час від часу пройтись до берізок за двадцять метрів від хати, там знаходжу завжди топольові, коли є сезон. Під одною берізкою можна відшукати більше смаколиків, аніж у лісі, - каже Марія.
Врожай королівських опеньок газдиня зібрала днями в своєму саду й поділилась світлинами таких трофеїв з виданням "Голос Карпат".