Нехай пускають додому: на Закарпатті батьки обурені, що їх дітей маринують в підвалах

У школах області з першого вересня стартувало навчання в офлайн форматі.

  На жаль, перший понеділок нового навчального року минув у школах області не надто спокійно. По всій Україні укотре лунав сигнал повітряної тривоги і діти були змушені спускатись до укриттів.

  Перший день тижня в укриттях провели й учні навчальних закладів Перечинщини. 

  Для першачків, що цього року сіли за парти, це стало новим стресом й випробуванням, кажуть батьки. Не задоволені укотре зриванням уроків через тривоги й батьки старшокласників. За їх словами, в підвалах їх дітям доводиться перебувати подеколи дві години.

  Торік, відзначають, було так само. Багато батьків виступали за те, щоб у школах була дистанційка  

- У понеділок перший раз моя дитина пішла до школи і з першого дня змушена була хвилюватись і я, і мій син, - розповідає мама одного з першокласників пані Марія.

- Торік переживала так само за старшу доньку, бо постійно, що не урок, то бігом в укриття, постійно бігла й забирала додому. Цього року проблем додається, - відзначає схвильовано мама.

- Три уроки відсидять за партами, решту в підвалах. Так в понеділок моя донька відсиділа на трьох уроках, - розповідає Марія.

- Дуже боялась нового навчального року. Не тих змін, нововведень, які придумали, ні, не процесу навчання. Найбільше я хвилювалась й продовжую хвилюватись якраз за безпеку своєї дитини, - розповідає мама 6-тикласниць пані Оксана.

- Я не одобрюю ті постійні сидіння в підвалах. Діти голодні, змучені, перестрашені. Хай би ліпше відпускали додому чи уже відправляли на ту дистанційку. Не всі батьки можуть бігти з роботи й забирати дітей зі школи, як це треба було робити минулого року. Тоді то був справжній дурдом, кожного дня ті тривоги. Дітей годинами маринували в підвалах. Особливо було страшно зимою - не було безпечно і в класних приміщеннях, бо через постійне відключення світла не працювало ані опалення й не було світла, тим паче була справжня каторга для дітей в бомбосховищах. Діти мерзнулись, потім хворіли. Таке то було навчання, - пригадує пані Оксана.

- Якщо уже вибирати між дистанційкою та безпекою учнів під час тривог, то я б вибрала, звісно що дистанційку. Бо діти у цьому разі хоч будуть в теплі удома, будемо бачити, що у безпеці. А так в освітніх закладах не всюди й укриття облаштовані належним чином. У школах Ужгородщини й Мукачівщини торік подбали про спеціальні залізні укриття, які будували на територіях освітніх закладів, у нашій школі на випадок повітряної тривоги облаштували один спортзал. Туди поміщаються навіть не усі діти. Половина дітей перечікують в коридорі, - каже Світлана.