"Лазять по куркурудзі, як альпіністи, та руйнують запаси": жителі Закарпаття фіксують рекордне нашестя мишей цьогоріч

Жителі області не можуть впоратись із рекордним нашестям мишей на городах.

  На Закарпатті чергових проблем жителям районів цьогоріч додають гризуни. За винятком рудих слимаків, що цьогоріч уже поїли практично усю городину у господарів, нашестя мишей та пацюків не лише переводить врожай другого хліба, кукурудзи й квасолі на полях мешканців, але й псує запаси вже зібраного збіжжя в підвалах та пробирається до будинків.

  Люди у шоці. Як вони відзначають, такого нашестя мишей, аніж зараз вони не тямлять. Бояться, що якщо гризунів не ловити й не розкладати спеціальні приманки, то цей рік для господарів може скінчитись плачевно й запаси від ненажерливих істот врятувати не вдасться.

- Цей рік для нас, мабуть, врази важчий, як попередній. Не вдається врятувати багато врожаю, бо поїдають і слимаки з одно боку, а з іншого - дуже багато школи завдають нині миші та пацюки. На полях ціле нашестя, не можна тому дати раду. Лазять по кукурудзі, мов ті альпіністи, гризуть урожай. Пробираються до підвалів, там теж поїдають запаси, а в хаті їх стільки, що вже і сил не має ловити, розставляти приманки, - розповідає місцевий житель пан Юрій.

- У мене є кіт, раніше ловив добре мишей, на старості щось вже не хоче. Їмаю мишей за допомогою книжок-липучок, - відзначає господар.

- Але ті мишаловки, хоч і дуже нахвалені, часто підводять. Великий пацюк, було, приліпився на неї, а потім якось шустро із пастки звільнився. Бачу, уже лиш книжка лежить перевернута на покрівці, а "гостя" не має, - розповідає закарпатець.

- А мій кіт недавно, так був злякався того пацюка, що не те щоб зловити його, а сам утік, - додає житель.

- Зараз у мене вже по дві книжки-липучки стоять у кожній кімнаті, щоразу попадаються миші, бувають часом полівки маленькі та потрапляють у пастку й малі пацюки, - відзначає господар.

- Минулого року не було так мишей, проте зараз ловдуютт у стінах, особливо щоночі шкребуть у підлозі. Не можна заснути, - розповідає закарпатець.

  А от пан Іван розповідає, як одного разу пацюк порядних розмірів тягнув на очах у господаря немалу картоплину. Пацюк навіть не налякався людей, що сиділи в дворі й перебирали врожай "другого хліба".

- То як в анекдоті. Ми сидимо троє у дворі й перебираємо картоплю, а наглий пацюк вибігає з сараю й біжить прямо до кошика, бере звідти порядного розміру картоплину й бігом назад, у сарай. Ми були в шоці, й сміялись водночас, як злодій "на чотирьох" украв собі їсти з під нашого носа, - каже Іван.