Смертельний стрибок: історичні руїни для закарпатця ледь не стали проходом у пекло

Історична родзинка ледь не стала смертельним фіналом для закарпатця.

   На Перечинщині, в одному з урочищ і досі є міст, яким у свій час курсувала вузькоколійка. Нині цей міст в аварійному стані й проходити ним украй небезпечно. Утім, екстремалів, таки, вистачає, аби підкорити "смертельну" історичну родзинку.
   Міст зведено, кажуть чехами або ж австро-угорцями. Нині єдине, що тут є вцілілим, то досить надійні кам'яні стіни - опори. Утім посередині мосту - величезне провалля над ким протікає гірський потік.
У свій час, близько 10-15 років тому, мостом курсували вантажівки з лісом. Через надійно тоді встановлені дерев'яні бруски мали змогу проходити діти, що гнали на випас худобу та грибники.

   Не один раз охочі влаштовували селфі на мості над величезним проваллям, хизуючись висотою, на яку їм вдалося пробратись. Утім, у декого серце вискакує із грудей, коли навіть дивитись на висоту мосту із фото. Погодьтесь, видовище не із приємних, адже зійшовши наразі на прогнилі бруски, що встановлені через міст - опиняєшся на крок ближче до трагічного наслідку.

   Журналісту видання "Голос Карпат" не один раз доводилось бути на місці таємничих руїн, спускатись під міст й знімкувати величні мури, які й досі, ніби вчора встановлені - дуже міцні. Та цього не можна укотре сказати про сам перехід, адже він із роками стає небезпечним. Прикрий фінал торік ледь не настиг грибника з Перечинщини - пана Петра (чоловік попросив анонімності). Літньої днини чоловік повертався з корзиною білих грибів й захотів скоротити маршрут додому. Обрав шлях - через міст. Жалкував про цей вибір чоловік іще довго. У результаті переходу через прогнилі бруски над мостом, Петро послизнувся. Як наслідок - перелом й численні синці від падіння із висоти.

- Я уже знаю, чим пахне той міст. Ледь живим залишився, - каже Петро. Не бажав би нікому того, що зазнав. Тоді сильно побився, як падав із нього. То було під секунду - пішов і кошар із грибами у потук, а я вдарився дуже у
камені. Падати є куда, не дай Бог туди йти, - зізнається Петро. - Додому прийшов, як то кажуть, з хосном, - і потрепаний та із поламаною рукою. Хто б його знав, що не втримаюсь. Виділось, ті бруски не настільки прогниті, але вже сам переконався у тому, в якому стані місток.

Чоловік радить туристам, які завітають у цю місцину поводитись вкрай обережно й ні в кому разі не переходити міст.

Нагадаємо, Гриби розбрату: у соцмережах дискусії серед грибників (ФОТО)