Виклик для освіти: війна змінила систему навчання в Україні

Про умови навчання під час війни та особливості вступної кампанії – докладно в матеріалі РБК-Україна.

Війна та пандемія: головні виклики для системи освіти

 Через повномасштабне вторгнення РФ українці були вимушені пристосовуватися до нових умов у багатьох сферах життя, і система освіти не стала виключенням.

За даними дослідження Державної служби якості освіти при МОН, за останній рік на рівень успішності учнів найбільше вплинула зміна форми навчання з очної на дистанційну, а також нестабільні умови проведення уроків (повітряні тривоги, перебої зі світлом та інтернетом).

Крім того, погіршився психологічний стан здобувачів освіти. В дослідженні зазначається, що порівнюючи з початком лютого 2022, в два рази збільшилася кількість учнів, які почуваються тривожно й напружено. У 1,5 рази більше дітей почуваються втомлено.

Анкетування серед педагогів, батьків та учнів 150 українських шкіл у різних регіонах показало, що результати навчання погіршилися, але трохи більше в селах ніж у містах.

Так, педагоги вказали на зниження успішності з української мови (у селах про це сказали 57% опитаних вчителів, у містах – 44%), з іноземної мови – 52% та 47%, з математики – 45% та 40%, з інформатики – 37% та 25% відповідно.

Серед батьків так само переважна більшість вважає, що протягом останнього року успішність їх дітей стала гіршою.

Для школярів, студентів і педагогів кризова ситуація триває ще з часів пандемії коронавірусу.

Як зазначила в розмові з РБК-Україна експертка центру Cedos з питань освіти Ірина Когут, хоча війна призвела до ще більших втрат у навчанні, карантин якоюсь мірою підготував систему.

"Було багато відгуків від міжнародних організацій, які займаються освітою, з високою оцінкою опірності української системи освіти", – розповіла експертка.

За її словами, міжнародна спільнота була сильно здивована. Хоча й вся Україна зупинила освіту на 2 тижні після початку повномасштабної війни, але потім поступово освітній процес відновлювався.

Зменшення кількості предметів та 12 класів? Шляхи подолання освітніх втрат

Для подолання негативного впливу подій останніх років в Державній службі якості освіти нещодавно запропонували перейти на 12-річну систему в школах з 2024, а не з 2027 року, як передбачено реформою Нової української школи.

Однак міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що переходу в 2024 році не буде, адже для цього потрібно мати затверджений державний стандарт про профільну старшу школу, що зараз лише розробляється. Також подібні зміни вимагають додаткового фінансування, яке у бюджеті не передбачено.

На думку Лісового, збільшення тривалості навчання не може бути основним інструментом для подолання втрат в освіті, тому зараз МОН розробляє комплексне рішення.

Водночас очільник МОН виступив з ініціативою скорочення предметів у школі. Проте це не стосуватиметься ключових дисциплін (українська мова, історія України, хімія, фізика, математика, біологія). Оптимізувати програму планують більш "концентрованим" поданням окремих предметів.

Зміст шкільної програми загалом потребує перегляду, а окрему увагу треба звернути на проблему перевантаження учнів. Таку думку в коментарі РБК-Україна висловила голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

"Предмети мають бути орієнтовані на практичні навички. Школа має готувати до життя, тому обов’язково потрібно навчати фінансовій грамотності, лідерству, цифровим навичкам", – вважає вона.

Особливо важливо подбати про збереження здоров'я дітей, адже велика кількість школярів уже має хронічні захворювання. Однією з причин такої ситуації є перевантаження, коли учням треба сидіти за партами 7-8 годин, і потім ще години виконувати "домашку". За словами Юлії Гришиної, шкільна програма має бути побудована таким чином, щоб відповідати нормам, визначеним Держсанлікарем.

Експертка Cedos Ірина Когут також каже про важливість перегляду навчальних програм у школах, які наразі перевантажені та "дуже академічні".

"Важливіше, аби учні та учениці вміли працювати з аналізом текстів, критичним читанням, зі створенням власних текстів. Важливіше, щоб діти розуміли принципи функціонування різних суспільств і знали, які інструменти використовувати у прийнятті рішень", – розповіла експертка.

Ситуація в українських вишах: менше іноземців, більше чоловіків

Не тільки школи, але й заклади вищої освіти України стикнулися з багатьма викликами від початку війни. Зокрема, відбувся відтік студентів як українських, так і іноземних.

За даними Мінекономіки, за кордоном перебуває більше 500 тисяч українських школярів і більше 200 тисяч студентів.

Однак Юлія Гришина підкреслює, що не всі ці студенти могли покинути навчання. Хтось із них міг взяти академвідпустку, перейти на онлайн-навчання, чи бере участь у програмі обміну.

"В будь-якому разі нам потрібно робити все необхідне для того, щоб зберегти зв’язок цих студентів з Україною та повернути їх додому", – зазначила нардеп.

Відтік іноземних студентів через війну призвів до матеріальних та кадрових збитків для українських вишів. Юлія Гришина розповіла, що нині ми втратили близько 30% студентів з-за кордону. Якщо перерахувати це лише у фінансові збитки – сума сягатиме більше 300 мільйонів доларів на рік.

Наслідком скорочення кількості здобувачів освіти стала і втрата кадрів, адже університетам доводиться знижувати навантаження або взагалі звільняти викладачів. Виникли репутаційні втрати, університети втратили можливості розвивати свою інфраструктуру на ці кошти.

Водночас серед студентів українських вищих навчальних закладів минулого року зросла кількість чоловіків. Однією з причин стала мотивація отримати відстрочку від мобілізації в умовах воєнного стану. Але й загальна частка чоловіків серед населення України збільшилася, тому що багато жінок виїхали за кордон.

Нещодавно в соцмережах активно почали розповсюджувати інформацію про можливу заборону військовозобов'язаним вступати до вишів.

Однак наразі вводити таке обмеження Верховна рада не планує. А студенти бакалаврату, магістратури, аспірантури, учні і студенти закладів профтехосвіти й надалі матимуть відстрочку від мобілізації на період навчання.

Мультитест замість ЗНО

Вступники у 2023 році знову складатимуть Національний мультипредметний тест (НМТ) замість Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), який Міносвіти запровадило минулого року для спрощення вступної кампанії в умовах війни.

НМТ проходитиме у вигляді комп'ютерного тесту в один день. За 180 хвилин треба буде дати відповіді на питання з трьох блоків предметів. Два із них - обов'язкові (українська мова та математика), і один предмет можна обрати самостійно (історія України, іноземна мова, біологія, фізика, хімія). Усі завдання НМТ відповідатимуть чинній програмі ЗНО.

Сьогодні, 3 травня, завершується реєстрація на НМТ на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), а основна сесія відбудеться 5-23 червня 2023.

Тестування проводитимуть у спеціально обладнаних комп'ютерних аудиторіях навчальних закладів – тимчасові екзаменаційні центри (ТЕЦ) – у містах України, а також в інших країнах. З міркувань безпеки адреса ТЕЦ заздалегідь не афішують.

Експертка Cedos Ірина Когут розповіла виданню про деякі особливості НМТ, які можуть вплинути на вступ до вищих навчальних закладів. Наприклад, менша кількість питань мультипредметного тесту, порівняно зі ЗНО, означає, що кожне питання матиме більшу вагу для визначення прохідного балу.

При цьому в УЦОЯО заявили, що цьогоріч час виконання тесту зробили довшим на годину, для того щоб була змога додати питання з вищим рівнем складності. Це дозволить більш коректно розподілити учасників та отримати точніші результати для вступного відбору.

Прохідний бал цього року підняли

Результати з кожного предмета мультитесту будуть переведені у таблиці за шкалою 100-200 балів. Успішним вважатиметься складання НМТ мінімум на 100 балів.

Якщо минулого року для цього було достатньо отримати по 1 балу в кожному предметі блоку, то в 2023 прохідний бал підвищили. Тепер треба набрати не менше 10% від загальної кількості балів за виконання кожного з трьох блоків НМТ.

Учасникам тестування для отримання мінімальних прохідних 100 балів треба пройти НМТ з таким результатом:

українська мова – 5 тестових балів з 45 можливих;математика – 4 бали з 32 можливих;історія України – 6 балів з 54 можливих;біологія – 5 балів з 46 можливих;фізика – 4 бали з 32 можливих;хімія – 4 бали з 40 можливих;іноземна мова – 4 з 32 можливих.

Для вступу на більшість спеціальностей в українських вишах достатньо набрати 130 балів. Для спеціальностей "Право" та "Міжнародні відносини" – 140 балів, а для "Медицини" та "Стоматології" – 150 балів.

Особливості вступної кампанії 2023

Документи на вступ до вищих закладів освіти цього року потрібно подавати не особисто, а онлайн - через електронний кабінет вступника. Реєстрація кабінетів стартує 1 липня 2023 на сайті Єдиної державної бази з питань освіти.

Для зарахування на більшість спеціальностей буде достатньо результату НМТ, але майбутні молодші бакалаври та бакалаври мистецьких і спортивних спеціальностей повинні будуть також скласти творчий конкурс.

Всього можна буде подати 20 заяв до різних вишів та на різні спеціальності, але з них лише 5 заяв – на "бюджет".

Вступ на контракт у 2023 році може відбуватися на підставі НМТ, або творчого конкурсу, або на підставі розгляду мотиваційних листів, або індивідуальних співбесід в залежності від спеціальності.

Результати співбесіди або розгляду мотиваційних листів використовуються для відбору вступників на контракт зі спеціальностей, яким надається особлива державна підтримка. Це 64 спеціальності в галузях освіти, інженерії, природничих наук, електроніки, архітектури, аграрних, воєнних наук, транспорту.

На думку Ірини Когут, рішення про вступ до вишів лише за мотиваційними листами минулого року було досить спірним. З одного боку, навчальні заклади уникнули значного недобору студентів-контрактників, які є джерелом надходження коштів для вишів. Але наслідком такого кроку може стати й зниження якості підготовки та кваліфікації майбутніх фахівців.

"Загалом дослідження показують, що низький вступний, низький базовий рівень окремих студентів впливає на якість освіти загалу, тобто ці немотивовані і погано навчені студенти тягнуть за собою вниз усіх", – розповіла експертка центру Cedos та висловила надію, що вступ за мотиваційними листами є тимчасовим явищем через війну.

Навчання за кордоном – не проблема для вступу

Через повномасштабне вторгнення РФ велика кількість українських дітей зараз перебуває за кордоном. У багатьох випадках вони відвідують місцеві заклади освіти та продовжують навчатися дистанційно в своїх школах в Україні.

Проте Міносвіти не встановлювало вимог щодо обов'язкового відвідування українських шкіл учнями, що знаходяться за межами країни.

Як зазначила голова підкомітету ВР з питань вищої освіти Юлія Гришина, щоб уникнути перевантаження через паралельне навчання, дитина може ходити на уроки в закордонній школі, а в Україні перевестися на екстернатну або сімейну форму навчання та здавати лише контрольні роботи 2 рази на рік. На підставі цього буде видано український табель.

Крім того, щоб скласти ЗНО або НМТ, не обов’язково мати саме українські документи про освіту. За словами Юлії Гришиної, діти, які отримали свідоцтва за кордоном, також можуть зареєструватися на тестування, але мають зробити нотаріальний переклад документа.

Скласти НМТ цього року можна за межами України. Тимчасові екзаменаційні центри створено більш ніж у 30 країнах. Зарахування в українські заклади вищої освіти також відбуватиметься онлайн, тому проблем зі вступом у випускників за кордоном не має бути.

Заяви про вступ та пакет необхідних документів треба буде завантажити в свій Електронний кабінет. Після оприлюднення рейтингових списків можна так само підтвердити вибір місця навчання кваліфікованим електронним підписом. У той же спосіб можна буде дистанційно укласти контракт з обраним вишем.

Скільки буде бюджетних місць цього року

Кількість бюджетних місць у закладах вищої освіти ще не оголошена Урядом. Однак Юлія Гришина припускає, що обсяг держзамовлення може скоротитися.

Порівняно з минулим роком, у бюджеті 2023 закладено на 19% менше коштів на підготовку кадрів університетами. Серед причин цього може бути зменшення загальної кількості бюджетних місць; зменшення кількості бюджетних місць у тих закладах, де минулого разу не було вибрано всі місця; прогнозоване зменшення кількості випускників шкіл; зменшення кількості закладів вищої освіти у зв’язку із війною.

"Але ми робимо все можливе для забезпечення якомога більшої кількості місць державного замовлення для наших абітурієнтів в нинішніх умовах, особливо на фоні майбутньої потреби у фахівцях з технічних спеціальностей для післявоєнної відбудови країни", - розповіла нардеп.

Зі свого боку в МОН зазначають, що цього року буде збережено всі пільги та пільгові категорії, що передбачені законами, зокрема для жителів тимчасово окупованих територій.

Застосування пільг для жителів з територій активних бойових дій/територій можливих бойових дій буде визначено у травні 2023 з урахуванням розвитку воєнно-політичної ситуації в Україні.

Вартість навчання та найпопулярніші спеціальності в українських вишах

За підсумками минулорічної вступної кампанії найпопулярнішими спеціальностями серед українських абітурієнтів стали: "Право", "Комп'ютерні науки", "Філологія", "Менеджмент", "Психологія". Портал Work.ua спільно з Education.ua провели дослідження, в якому визначили вартість навчання на здобуття ступеня бакалавра на популярних спеціальностях у найбільших містах країни.

За наданою Work.ua інформацією, найдорожчою спеціальністю в Україні виявилося "Право", а найдорожчим містом для навчання – Київ. Спеціальність із найменшою вартістю навчання – "Менеджмент", найдешевше місто для навчання – Дніпро.

Нагадаємо, В Україні відновлять виробництво протезів: хто і за яких умов зможе отримати протез безкоштовно

Читайте також:

• Штрафи на світлофорі: за що можуть покарати українських водіїв, навіть якщо стоїш?
• Контроль за мобілізацією: Міноборони перевірить лікарські комісії по всій країні!
• Арктичний подих: закарпатці фільмують "фантастику" в горах й низинах (ФОТО)
• Будинки й дороги - під насипом: листопадний "сюрприз" над Закарпаттям і дорожний "айсленд" (ФОТОФАКТ)