Загальна мобілізація: компаніям можна забронювати до 50% військовозобов’язаних співробітників

В Україні триває загальна мобілізація, яка була оголошена через повномасштабне вторгнення Росії. В цей час компанії, які відповідають встановленим урядом критеріям, можуть забронювати своїх працівників.

Пише Дзекало Тижня 

Радник юридичної фірми Asters Антон Сінцов пояснив, як подати список працівників на бронювання, пише The Village.

Коли компанія отримує рішення про визнання її критичної важливості, далі вона формує наступний пакет документів, уже безпосередньо на бронювання, до того ж органу, який визнав її критично важливим.

Цей пакет має містити список працівників на бронювання. Забронювати можна до 50% військовозобов’язаних співробітників. Цей список також не може містити осіб із дефіцитними військово-обліковими спеціальностями, якщо тільки це не директори або заступники керівників.

Документи співробітників подавати не потрібно, потрібно лише внести інформацію про них до таблички у списку на бронювання. Там мають бути вказані військово-облікова спеціальність, звання особи та ТЦК і СП, де вона стоїть на обліку.

До цього списку також додають лист-обґрунтування з певними положеннями. Залежно від установи, куди подають список, ці положення можуть бути різними. Ключовою вимогою є те, щоб директор або особа, яка підписує лист-обґрунтування, засвідчила, що військово-облікові документи працівників відповідають військово-обліковій інформації в поданих табличках.

Третім документом є довідка про кількість військовозобов’язаних. Вона має містити інформацію про загальну чисельність працівників, про кількість військовозобов'язаних на підприємстві, а також інформацію про те, скільки осіб заброньовано та скільки планують забронювати. Як уже зазначали, забронювати можна до 50% військовозобов’язаних.

У листі-обґрунтуванні має бути також вказана інформація про рішення, яким компанію визнано критично важливою. Деякі компанії додають і саме рішення до пакета документів.

Експерт зазначив, що детально списки, як правило, пропрацьовує Генштаб. І навіть якщо профільне міністерство «пропустило» списки, то Генштаб може бути більш прискіпливим.

«Поки що на практиці виникає ситуація, коли списки можуть аналізувати довше, ніж 30 днів. Упродовж цього періоду Генштаб опрацьовує інформацію про осіб, яких включили до списку, звіряє військово-облікові спеціальності та звання. Наприклад, якщо в певної особи ця інформація застаріла, то Генштаб одразу бачить, що вона давно не була в військкоматі, і таких осіб вони просто не погоджують або повертають подачу на доопрацювання. Тобто перевірка може затягнутися. Одна справа, коли у списку три людини, і зовсім інша, коли подають список із 200, 300, 800 осіб. Буває й так, що компанія подає список, де перевищений ліміт у 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників. Це обмеження діє майже для всіх галузей (є своя специфіка по енергетичній), але є застереження, що в разі обґрунтованої підстави можна подати більш як 50% військовозобов’язаних працівників на бронювання», – підкреслив він.

Під час роз’яснювальних вебінарів за участі Мінекономіки та Генштабу з’ясувалося, що дев’ять із десяти заявок подають якраз із перевищенням 50% ліміту. Таке трапляється у великих концернах чи агрокомпаніях. Генштаб не встигає оперативно аналізувати всі ці обґрунтування, і тому вони схиляються до того, щоб «завертати» такі заявки та все ж вимагати дотримання ліміту в 50%.

За словами юриста, наразі Генштаб має намір повертати всі заявки, що надходитимуть із неактуальною інформацією. Будуть винятки, наприклад, якщо є великий перелік, і в ньому до п'яти осіб із неактуальними або некоректними даними, тоді їх можуть викреслити й далі список пропустити. Але в більшості випадків такі списки будуть повертати на доопрацювання. Важливо, що, якщо компанії відмовляють на будь-якому з етапів, то вся процедура починається з початку.

У більшості міністерств подання документів відбувається через електронну пошту. У Мінагрополітики, наприклад, є електронний кабінет, через який можна подаватися на бронювання. Це поки що єдиний орган, який у такому форматі приймає заявки, решта роблять це через email.

Деякі військові адміністрації приймають документи навіть у друкованому вигляді, бо процедура передбачає таку можливість.

Як відбувається бронювання працівників

Якщо Генштаб погоджує список, його передають до Мінекономіки, яке ухвалює остаточне рішення. Далі процедурно ця інформація знову повертається до Генштабу, який має довести її до військових комісаріатів (ТЦК і СП).

Юрист підкреслив, що сам витяг про бронювання з наказу Мінекономіки ще не означає, що особа остаточно заброньована. Так, постанова дійсно передбачає, що витяг про бронювання дає підстави для відстрочки. Проте фіналом процедури бронювання є постановка осіб на спеціальний облік. Ця процедура якраз передбачає доведення інформації про бронювання до ТЦК і СП.

Військкомати, якщо в них будуть якісь зауваження до документів, наприклад, неправильно вказані прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікова спеціальність (профіль) тощо, мають право не поставити певних осіб на спеціальний облік. На практиці відомі випадки, коли в осіб із витягами, але без постановки на спеціальний облік виникали проблеми з ТЦК і СП.

Бронювання може надаватися на строк до шести місяців.

Нагадаємо, Бригада «екстренки» домчала вчасно: закарпатські медики допомогли немовляті прийти у цей світ (ФОТО, ВІДЕО)

Читайте також:

• Буде сніжно і вдарить "мінус": де влупить  мороз вже найближчими днями?
• З 19 грудня діє новий закон: в Україні каратимуть за слова, жести й рухи тіла /ВІДЕО
• Увага, зміни в правилах перетину кордону: який ДОДАТКОВИЙ документ тепер вимагатимуть від українців
• Атака "ПриватБанку" й "тисяча Вови": що коїться в Україні й куди спішать люди?