Свидовець розбрату: заможні громади чи інтереси іноземних лобістів?

Про це пише у своєму блозі на Європейській Правді, кандидат економічних наук та президент Івано-Франківської Торгово-промислової палати Андрій Левкович. 

Приклад села Поляниця, яке після створення гірськолижного курорту стало, напевне, одним із найзаможніших сіл в Україні, спонукає депресивні громади Карпатського регіону стати на шлях реалізації подібних проєктів.

"Наразі відомо про громади, які мають бажання спробувати себе в розбудові гірськолижних курортів. Це Закарпатська Ясінянська територіальна громада (смт. Ясіня та село Чорна Тиса) та Усть-Чорнянська територіальна громада (село Лопухове), село Бистриця на Івано-Франківщині, Славське-Рожанка та інші. Ще у 2017 році розпорядженням голів Тячівської та Рахівської райдержадміністрацій було затверджено Детальний план території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" (назва комплексу умовна, оскільки він не зачіпає сам Свидовець, а лише знаходиться поруч). Реалізація проекту може перетворити депресивний край на "український Тіроль" зі створенням від 20 до 40 тисяч високооплачуваних робочих місць як на самому курорті, так і в приватному сільському секторі, а також у суміжних галузях та територіях

Проте цим планам, перешкоджають підприємці-лісозаготівельники та екоактивісти. Суди тривають з 2017 року. Проти створення сучасної інфраструктури та курортів стали не фахові екологи, а три пилорами. Медійну та юридичну підтримку їм забезпечують як українські природоохоронні організації, так і високі політики й фонди з європейських країн, у яких найбільше розвинений гірськолижний туризм. Ми живемо в конкурентному світі, і "зелена повістка" — це подекуди спроба не допустити конкуренції зі сторони нових учасників ринку”, пише український економіст.

І справді, у Європі діє більше 4000 гірськолижних курортів, які щороку відвідують 120 мільйонів туристів. У тій самій Австрії є 440 курортів з 26 000 кілометрами трас і 3 300 гірськолижними витягами. В Україні, країні, яка є сім разів більшою за територією та п'ятьма разами більшою за населенням, є всього лише 7 курортів з 120 кілометрами трас і 30 гірськолижними витягами.

При цьому, Рахівський район на Закарпатті має найбільший відсоток заповідних земель – 23%, але проекти розвитку рекреаційних зон натрапляють на опір з боку природоохоронців, які пропонують зберегти територію як заповідник. А це значить – низький рівень життя та відсутність перспектив.

Створення ж туристичного комплексу забезпечить роботою та сучасною інфраструктурою тисячі людей, принесе десятки мільйонів гривень податкових надходжень і зменшить щорічну вирубку дерев у десятки разів.

Редакція "Голосу Карпат" може не розділяти думку автора даного матеріалу.

Читайте також:

• Будинок - привид чи полтергейст?: що за історія лякає жителів про одну із будівель у Закарпатській громаді?
• Дев'ять годин планових: де закарпатцям відключать світло вже завтра й чи будуть графіки ще сьогодні?
• Земляна зірка - незвичний гриб: на що полюють закарпатці в морозних лісах? (ФОТОФАКТ)
• Перший і останній штурм: окупант розкрив жахи війни в російській армії