Кого можуть забронювати під час воєнного стану та як отримати відстрочку від мобілізації: роз’яснення

За час війни до війська пішло багато чоловіків із різних підприємств і організацій, а частина працівників отримали відстрочку від призову.

Про це пише ОБОЗРЕВАТЕЛЬ

Чи можна забронювати військовослужбовця на роботі?

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, заброньовані на її період та на час дії воєнного стану установами й організаціями в порядку, встановленому Кабміном.

Постанова КМУ "Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану" від 03 березня 2022 №194 уточнює, що бронювання здійснюється щодо військовозобов'язаних, якими є чоловіки 18-60 років.

Відповідно до ст. 25 згаданого закону, бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють:

– в органах державної влади, інших держорганах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення їхнього функціонування;

– на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для їхнього виконання;

– на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;

– на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Юрист Костянтин Грітчин пояснив, що бронювати можна військовозобов'язаних, а не вже військовослужбовців. Тобто, військовослужбовці не можуть бути заброньованими після того, як їх уже призвали до війська.

Хто може звільнитися із військової служби?

У ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу" є визначення військовозобов'язаних і військовослужбовців. Так, військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу, а військовозобов'язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

У ч. 4 ст. 26 ЗСУ щодо військового обов’язку перераховані підстави, на яких військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються зі служби або ж отримують відстрочку ті, хто підлягають мобілізації:

Зокрема, звільнитися зі служби під час воєнного стану можна:

– за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

– за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

– у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

Звільненню підлягають із таких сімейних обставин або інших поважних причин, зокрема у зв’язку з:

– вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

– вихованням дитини, хворої на тяжкі захворювання (перелік міститься у законодавчому документі);

– необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (дружиною), дитиною, а також батьками своїми або дружини (дружина), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

– наявністю дружини (дружина) з числа осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків або батьків дружини (дружина) з числа осіб з інвалідністю І або ІІ групи;

– необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

– необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І групи;

– необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю ІІ групи або за особою, за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії установи охорони здоров’я, вимагає постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Також звільняються:

– військовослужбовці-жінки – у зв’язку із вагітністю;

– військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш ніж до досягнення нею шестирічного віку;

– один із подружжя, обидва з яких проходять військову службу та мають дитину (дітей) у віці до 18 років;

– військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років

– у разі перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

"Відсутня така підстава для звільнення, яка б надавала право звільнитися з військової служби заброньованій особі. Якщо ж рішення про бронювання було ухвалено раніше мобілізації, то рішення про призов можливо скасувати у судовому порядку, оскільки бронювання звільняє від мобілізації", – підкреслив юрист.

Хто може отримати відстрочку від мобілізації?

Перелік категорій громадян, які мають право на відстрочку, чітко визначений законодавством. Хто може її отримати – прописано у ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зокрема, йдеться про людей із інвалідністю, багатодітних батьків тощо. Щоб скористатися нею, потрібно за допомогою документів довести, що ви маєте на це право.

Окрім перерахованих сімейних обставин та тимчасових проблем зі здоров’ям, військовозобов’язані можуть отримати відстрочку за професійною діяльністю:

– заброньовані на період мобілізації та на воєнний час;

– народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

– працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України тощо.

Окрім цього, право на відстрочку мають:

– здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

– наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної).

Нагадаємо, Кабмін запровадив новий порядок перевірки водіїв

Читайте Голос Карпат.ІНФО також у Телеграм