"Не виносили з хати": важлива дата - 14 січня для закарпатців

Оселю в цей день замикати не варто.

14 січня закарпатці відзначають Старий Новий рік, або ж Василя. Це другий важливий празник різдвяного циклу й до нього старанно готуються в кожній християнській родині. Весь день, від самого ранку й до вечора, оселі не замикають.

Із самого ранку господарі зустрічають в оселях радісних віншувальників. Діти й дорослі віншують родині щасливих свят, миру та Божої благодаті. Якщо у обійсті є незаміжні дівчата, віншують молодицям зустріти свого судженого, приповідаючи: "Ой у полі червена Ружа, аби ваша дівка мала файного мужа. Коли віншують на гроші, приказують: "Аби у стайні кури неслися, а у хаті гроші велися!" А ще віншують господарям на поповнення у родині: щоб мали діточок, як небі зірочок. А на достаток віншують, мовлячи так: Аби сь те ся мали, як у Русалю земля!

Вінчарів газдині частують домашньою випічкою - до свята у родинах готують багатий стіл. Василів поздоровляють із іменинами та бажають їм многая й благая літ.

Несуть із собою удачу

Аби весь рік у домі велося, 14 січня першими гостями у хаті мають бути хлопи - чоловіки, не жінки. Заборонялось також цього дня впускати в оселю п'ятницю. Вважалось, вони принесуть у родину сварки та нещастя.

Віник (мітла) цього дня "відпочиває"

У закарпатців є багато традицій на різні свята й, зокрема, на різдвяні. Більшість краян і досі дотримуються багатьох істин, залишених їм у спадок від бабусь й дідусів.

Що стосується 14-го січня, то цього дня господарі виносили із будинків усі атрибути, які заносили до хат на Святвечір звільняли від тих атрибутів, які заносили до хат на Святвечір. Основними з таких атрибутів були сіно й солома, якими встигали долівку в період різдвяних свят. На Василя все сіно акуратно збирають з долівки та спалюють. Такий звичай зберігся у багатьох родинах й досі на Перечинщині.

До старого нового року вважалось поганим знаком підмітати в оселі. Віник мав спочивати до цього часу. А підмітати сміття із самого ранку 14-го січня.

Обкурювали сад на Василя

Зібрані сіно й солому з підлоги на Старий новий рік збирали й несли до саду. Сміття розкладали під кожним з дерев, підпалювали та "обкурювали" садовину. Такий ритуал виконували господарі, аби мати хороший врожай плодових дерев, наголошують старожили. Цю саму процедуру із сіном робили також настилаючи його пластами між віти дерев у саду - яблуні, груші та сливи.

На багатство й удачу вмивались копійками

Вважалось хорошим знаком перед святковою трапезою а Старий новий рік вмиватись водою із копійками. Воду брали із потічка, вона мала бути обов'язково холодною. В посуд насипали монет - лише "золотих".

Процедура з умивання "копійчаною водою" мала сприяти здоров'ю та багатству. Раніше, пригадують очевидці, всією родиною шли до найближчого потічка біля хати й по черзі вмивались водою із копійками. Вода була морозною щипала обличчя, водночас треба було вмитися нею тричі й промовити: "аби мати здоров'я, як у цього потічка"

На Василя, за традицією, було прийнято з’їдати урочистий хлібець керичун (крайчун, карачун), який господині пекли на Святвечір. Хлібець, у який вкладали попередньо пшеницю, кукурудзу і капсулу з медом, розрізали на рівні частини та споживали всі члени родини. Також святковою хлібиною годували худобу – корів та курей, але не собак.

Нагадаємо, Діти мерзнуть і вдома: на Виноградівщині вмикають світло на дві години

Читайте Голос Карпат.ІНФО також у Телеграм