"Гілки ялинки не викидаю": жителька Виноградова поділилася рецептом ароматизованого мила з хвої

Зимові свята практично добігли кінця і перед закарпатцями постало питання – куди подіти ялинку, куплену для створення у домівці новорічно-різдвяного настрою.

Таке питання задає собі більшість тих краян, хто надає перевагу зрізаним у лісі деревам, бо власники штучних ялинок просто розбирають їх і ховають у шафу до наступного року.

Тому наші краяни або просто викидають дерева кудись на смітник, або ж спалюють. Утім дехто з закарпатців знаходить оригінальне рішення. Саме про таких винахідників і розповів «Карпатський об’єктив».

Корнелія Неймет із Виноградова дуже любить аромат хвої, а ще й при цьому має чоловіка столяра.

«Із гілочок та самої хвої я роблю ароматизоване мило. Спеціальну мильну основу можна купити через Інтернет, зараз це не проблема навіть для малого міста. Голки ялинки разом з тоненькими гілочками подрібнюю. Якщо їх підсушити це можна зробити навіть за допомогою звичайної кавомолки. Якщо немає мильної основи, можна взяти звичайне дитяче мило. Його потрібно розтопити на водяній бані. На 100 грам мила додаю чайну ложку голок. Якщо голки замочити, коли вони не підсушені, дрібню їх у блендері. Суміш треба постійно помішувати, аж поки вона не почне застигати, далі розлити у формочки і дати затвердіти. Це може зайняти декілька годин. Так само, оскільки зараз постійно вимикають електроенергію, ми почали в домашніх умовах робити ароматизовані свічки. До роботи долучаю 8-річну доньку та 10-річного сина. Дітям це заняття дуже подобається, вони просто в захваті від виробничого процесу. Парафін купуємо. Ним зараз багато хто торгує. Такі свічки при згоранні виділяють приємний аромат і нам з ними навіть не так неприємно на душі сидіти у темряві, бо кожен знає, що приклав до їхнього створення частинку власних сил та тепло своїх рук», – зізнається Карнелія.

Її чоловік Юрій має власний підхід до утилізації самого стовбура ялинки.

«Кожен рік я намагаюся зробити з нього щось корисне для дому. Спочатку очищаю його від гілок, які одразу ж передаю на використання дружині, яка чаклує над ними, як вважає за правильне. Цього року буду робити зі стовбура інтер’єрні смужкові полички для книг дітям, торік стовбур порізав на кільця і прикрасив ними стіл для саду біля мангалу, де ми влітку любимо смажити шашлики і відпочивати. Ще раніше робив іграшки-гусениці для сина та доньки. Маю і підсвічники з ялинкових стовбурів, і рамки для фото та картин, і багато чого іншого. Ще мій батько навчив мене ніколи нічого не викидати, бути у всьому раціональним. Він був майстром на всі руки і всьому вмів знайти застосування. Тож я пішов його стопами і стараюся будь-яку непотрібну річ перетворити на щось красиве та потрібне для родини», – зізнається Юрій Неймет.