Водохреще 2023 року: традиції та обряди, що символізує цей день

Його ще в народі називають Йордана або Водохреще. Цього дня вшановується Таїнство Хрещення, яке Ісус Христос здійснив у віці 30 років на річці Йордан. Тому вода на свято вважається священною, вона здатна очищати тіло та душу від хвороб чи гріхів. А ще українці полюбляють купатися цього дня в ополонці, пише ТСН.

Коли святкуємо Водохреще 2023 року

У всіх християнських конфесіях Хрещення Господнє має одну дату — 6 січня. Однак дехто святкує за григоріанським календарем, а інші — за старим стилем (юліанським календарем). За останнім Водохреще припадає на 19 січня. 2023 року це буде четвер.

Водохреще в Україні: що потрібно робити

Напередодні свята, 18 січня, традиційно українці збираються за столом для останнього Святвечора. В народі його ще називають "Голодна кутя". Впродовж всього дня віряни тримають суровий піст, нічого не їдять, лише п'ють воду. А сідати за стіл можна лише після того, як на небі з'явиться перша вечірня зірка. На стіл ставлять лише пісні страви, зокрема кутю, вареники з капустою, узвар, рибу тощо.

Вода на Водохреще символізує очищення та початок життя. Тому віряни набирають її після освячення та зберігають вдома. Йорданську воду заведено зберігати подалі від очей, за іконами. Цікаво, що така вода не псується протягом всього року.

Набрати освяченої води також можна в церкві. Традиційно у водоймі поблизу храму вирубується ополонка у вигляді хреста. Цей же хрест встановлюють над нею та обливають червоним відваром з буряка. Це — символ крові. Для вірян від Йордана починається весільний сезон, який триває аж до Великого посту.

В Україні тісно переплелися язичницькі та християнські вірування. Тому в ніч проти Водохреща дівчата традиційно ворожили. Зазвичай прагнули дізнатися ім'я судженого. Церква засуджує ці ритуали, однак у народі вірили, що саме в цей період ворожіння мають найбільшу силу.

Зранку 19 січня в храмах відбувається богослужіння. Після чого віряни йдуть до водойм, де і освячується вода.

Народні традиції на Водохреще: як святкували наші предки

Після водосвяття всі люди розходилися по домівках. Мати або старша донька подавали на стіл святкову вечерю. Перед тим, як сідати за стіл, батько діставав з-за ікони Божої Матері букет засушених васильків, мочив в освяченій воді, яку принесли з храму, кропив все в оселі, а потім і в господарстві. Потім брав шматок крейди, малював хрест на одвірках, дверях тощо.

Тоді батько сідав за стіл і могла за ним вже сісти вся родина. Перед їжею спочатку випивали ковток освяченої води, тому що вважалося, що вона має найбільшу силу саме тоді, коли її п'ють натщесерце.

Після вечері дівчата бігли до річки, щоб умитися "йорданською" водою. Існувало народне повір'я, що тоді лице буде молодим і красивим. А на Гуцульщині до ополонки водили своїх дівчат хлопці.

Після Різдвяних свят попіл намагалися не викидати біля будинку, щоб не накликати пожежі. А ось в день Хрещення Господнього його виносили до річки і там висипали.

Народні прикмети

• Дерева покриті інеєм — навесні в той самий день тижня (четвер, п'ятниця тощо) потрібно було вже сіяти ярову пшеницю.
• Ясний день означає, що цього року добре вродить хліб.
• Якщо ж небо хмарне, то і хліба не буде багато.

Нагадаємо, На Ужгородщині сталася пожежа в ресторані: подробиці 

Читайте Голос Карпат.ІНФО також у Телеграм

Читайте також:

• Блекаут й електрика "в горах": ще один грізний об'єкт "вріже світлом" у закарпатській громаді (ВІДЕО)
• Уже тричі зафіксовано приліт у Закарпатській області: в Україні укотре - масштабна тривога
• Чому українці не йдуть на фронт? Командир 3-ї штурмової розкриває болючу правду
• Вінницький ракетний завод "Porohtar" презентував новий ОТРК "Ліщина" — мем у дії